По всій території України, за винятком окремих районів Карпат і Полісся, селяни вважали, що хату необхідно побілити раз або два на рік. Робили це зазвичай навесні та восени…

Більшість святкових днів у народному календарі українців не просто наділялися сакральним змістом, але й мали цілком світські завдання, пов’язані з гендерними ролями або нормуванням міжстатевого спілкування…

Інформація про найдавніші форми шлюбу на території сучасної України відома нам передусім з літописів та літературних пам’яток. Зокрема, такі свідчення містяться у «Повісті минулих літ» (ХІ ст.), «Густинському літописі» та «Київському синопсисі» (ХVІ ст.), «Кройніці» Феодосія Софоновича (ХVІІ ст.), «Правді Руській» (ХІ ст.), «Житії Ольги» й «Житії Володимира» (ХVІ ст.), а також в українському обрядовому фольклорі…

Іван Гаврилович ПРИЖОВ [1827–1885] – російський публіцист, історик, етнограф. Автор робіт з історії народного побуту Росії й України. Найвідоміші праці присвячені історії шинкарства та жебрацтва. Людина складної долі й високого інтелекту, Іван Прижов знав жебрацьке та пияцьке середовище зсередини, досліджуючи його не лише з архівних джерел, але й з власного досвіду спілкування. У своїх працях […]

Кукуци – це булочки, які дають дітям в Чистий четвер перед Великоднем за померлі душі, за здоров’я курей, худоби. Їх печуть жінки на Івано-Франківщині. Майстер-клас від Марії Дмитрівни Шовганюк, 1969 р.н. із села Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківської області…

Такого смачного пирога із сиром, як вдома у пані Олі Жукової, яка мешкає в селі Іванівка на Херсонщині, ще не куштувала. Було враження, що саме цей смак та якість є ідеальною формулою для тіста. З нього можна робити обрядових птахів – жайворонків, пекти пироги та пиріжки з різним начинням…

22 березня, на Сорок Святих, повертались із вирію шпаки та жайворонки – вісники весни. В цей день бабусі, мами та дівчата пекли «жайворонків» з тіста, ніби прискорюючи приліт пташок і наближення тепла…