Побачити і почути, як танцюють і співають водночас понад 10-20 тисяч людей у своїх національних костюмах – таке можливо раз на п’ять років в Естонії. На початку липня в цій балтійській країні тривало масштабне святкування 150ї річниці від проведення першого Естонського свята пісні та ХХ Свята танцю, яке має свою 85-літню історію. Традиція проведення цих свят у 2003 році включена у список шедеврів нематеріальної культурної спадщини людства. Працівники Музею Івана Гончара не могли оминути увагою таке дійство і поїхали вивчати іноземний досвід…

Іван Гаврилович ПРИЖОВ [1827–1885] – російський публіцист, історик, етнограф. Автор робіт з історії народного побуту Росії й України. Найвідоміші праці присвячені історії шинкарства та жебрацтва. Людина складної долі й високого інтелекту, Іван Прижов знав жебрацьке та пияцьке середовище зсередини, досліджуючи його не лише з архівних джерел, але й з власного досвіду спілкування. У своїх працях […]

Британцям і особливо англійцям, коли йдеться про вивчення історії й пошук інформації про свою сімейну історію, можна сказати, дуже пощастило. Ця країна в новітній історії не зазнавала окупацій і руйнувань, подібних до більшості сусідніх європейських держав…

Пекар Кастусь Ларков (Кастусь Ларкоў) веде блог, присвячений тільки хлібові. Пише про цікавинки пекарської і загалом хліборобської галузі Білорусі та світу…

Румунію вважають давньою країною, яка утворилася шляхом об’єднання землеробських країв Олтенія, Марамуреш, Трансильванія, Молдавія та інших… Упродовж багатьох тисячоліть селяни та ремісники спрямовували історичний поступ цього дивовижного краю. Саме ця особливість надає Румунії особливої романтико-поетичної привабливості, а архаїчна світоглядність робить самобутнім етнічне мистецтво цього народу.

Підкорити Фудзіяму японської етноментальності неможливо без належного спорядження: щонайменше лікнепівського знання історії цієї держави і культури. При першому знайомстві з японцем, європеєць відчуває не лише зовнішню приязність, яка виявляється у традиційних вітальних поклонах і широкій посмішці, а й невидиму перепону, що міцніше за Китайську стіну, захищає японця від чужинця. На це є чимало причин, які коріняться і в етноісторії, і в місцевих традиціях, і в національному характері цього самобутного народу.

Важливим для американських музеїв сьогодні є встановлення тісних зв’язків з місцевими громадами, що забезпечує тісну співпрацю і високі показники відвідування музеїв. Так, у США музеї щодня відвідує 2,3 млн. осіб, а щорічний показник відвідування сягає 865 млн. чол. В Україні, де населення у 5,6 разів менше за США, середня кількість відвідування музеїв на рік – 18 млн. чол., тобто кількісне відвідування українських музеїв у десять разів нижче за американське (із врахуванням відсоткового співвідношення кількості населення двох країн).