Чергування елементів традиційного українського орнаменту, їх колір, форма впливають на нашу підсвідомість приблизно так само, як музика. Дія графічних образів, за переконанням нашої співбесідниці, потужна за своєю енергетикою. Недарма в Україні вишивці, як і пісні, споконвіку надавали сакрального значення…

Його можна назвати людиною–легендою, адже навряд чи знайдеться ще хтось, про кого ходить стільки легенд, як про Леопольда Ященка і його хор «Гомін»…

До пісенної добірки з репертуару Н.М.Матвієнко та тріо “Золоті ключі” (Ніна Матвієнко, Валентина Коротя-Ковальська, Марія Миколайчук) увійшли народні перлини, наспівані й зібрані різними людьми у різних куточках України…

“У 1937 році малюнки Марії Приймаченко («Птах», «Коричневий звір» та інші) вразили відвідувачів першої міжнародної виставки у Франції (Париж). Серед тих, хто познайомився з живописом художниці, були – Пабло Пікассо, Марк Шагал, Луї Арагон. В Парижі Марію Приймаченко разом з Параскою Власенко та Іваном Гончаром нагороджують медалями…”.

Панас Ярмоленко побачив світ 1886 року в селі Мала Каратуль, що на Переяславщині. Село розкинулося на колись широкій і чистій річці Каратульці – притоці річки Трубіж (Броварці)…

Цього листопада Антону Гнатовичу Штепі, Народному художникові України, Заслуженому майстрові народного творчості, лауреату Державної премії ім. Катерини Білокур, стипендіату Фонду інтелектуальної співпраці „Україна – ХХІ століттю” виповнюється 100 років. Якими тільки щедротами не обдарував Господь цього чернігівського поліщука із високим ясним чолом, відкритим поглядом блакитних очей, із хвацько закрученими пишними вусами!

Протягом усього життя Івана Франка супроводжувала пісня: то він слухав і співав, записував і досліджував, глибше пізнаючи через них народне життя, горе і радощі, відкриваючи в них відгомони народної історії і психології, етики і естетики, то творив власні поезії…