Передювілейні підсумки Музею Івана Гончара, або післясмак втілених проектів

04 жовтня 2013 о 09:40 | Відбулося

Протягом місяця на центральних станціях київського метро нарешті можна побачити “героїв” нашумілої фотосесії, яку організував Музей Івана Гончара до свого 20-літнього ювілею. Також ці фото склали настінний «Народний календар на 2014 рік». А ще днями на центральних телеканалах стартують тематичні ролики за участю тих же українських діячів культури, музикантів та журналістів, що й на рекламних постерах демонструють автентичне вбрання того регіону, звідки вони родом.

Рекламу українському фольклору побачиш нечасто та ще й за участі відомих особистостей, а до того ж на телебаченні чи у метро. Тому Музей Івана Гончара і вдався до цієї “провокації”, аби сьогоднішніми цифровими засобами нагадати про витоки сучасної української культури, – каже генеральний директор НЦНК “Музей Івана Гончара” Петро Гончар:

“Я вважаю, що ювілей це формальність, яку можна використати з різною метою. Ми якраз і поставили за мету ще раз заявити про традиційну народну культуру як основоположну будь-якій людській культурі”.

Музей Гончара

Та й для самих “зірок” фотосесія не виявилася формальністю. Зізнаються, що творчий процес кожного зачепив, викликав нові відчуття, емоції, думки.

Марія Бурмака, українська співачка, телеведуча:
“Зрозуміло, що всі люди, які брали участь у цьому проекті, відомі особистості і їх можна побачити в інших телевізійних проектах – на концертах, в новинах, на сцені, але саме тут це приблизно так, як би ця людина виглядала 100-200 років тому.

В момент фотографування в цьому одязі було відчуття, що за спиною стоять покоління наших предків. Саме тому на цих фотографіях такі особливі вирази обличчя. Ніхто не намагався бути красивим чи якось гарно посміхнутися, всі були стримані, мали серйозні обличчя й погляд, занурений в себе. Особливо я вдячна Петру Гончару, що він дав мені в руки дерев’яного ангела, тепер це фото у мене як талісман. А з приводу відео проекту, думаю, я не зупинюся на цьому і буду пробувати ткати”.

_MG_0741Марія Бурмака

 

 

 

 

 

 

 


А як саме ткалося Марії Бурмаці, вже зараз можна переглянути у відео нижче. Подібні ролики за участі інших героїв дивіться з понеділка на українському телебаченні та в інтернеті.

Режисер та оператор – Володимир Хоменко
Музика – Роман Гриньків

Голос – Андрій Середа
Текст – Іван Гончар
Звук – студія звукозапису “Комора”
Куратор проекту – Мирослава Вертюк

Анжеліка Рудницька, українська співачка, художниця, телеведуча:
“В дитинстві ми всі гралися у доньки-матері, а тут довелося погратися у власних бабусь чи прабабусь і спробувати відчути себе так, як вони себе відчували – трохи беззахисними, заплутаними у велику кількість незручних речей, але неймовірно гарних.

У цьому вбранні в тобі пробуджується генетична пам’ять, і для цього не треба ходити до шаманів чи вигадувати якісь особливі медитативні практики, які зараз досить популярні в Україні, інколи достатньо прийти в простір Музею Івана Гончара і залишитися тут наодинці, походити серед автентичних українських скарбів”.

Анжеліка РудницькаАнжеліка Рудницька

 

 

 

 

 

 

 


Ілларія, українська співачка:
“Весілля – це перехід з одного життя в інший, такий собі рубіж. Ти залишаєш своє старе життя і починаєш нове, як жінка. Тобі назавжди знімають вінок, твої коси ховаються під очіпок, і тепер ти належиш іншому побуту, енергії життя. Коли мене переодягали (під час зйомок відеоролику – авт.), знімали вінок і одягали очіпок, то під час цього жесту, коли дівчина не дає одягти на себе очіпок, було враження, що по мені пробіг табун мурашок, були дуже особливі відчуття, водночас була і радість і велика відповідальність. І навіть якщо подивитися по фотографіях, то на скільки змінюється вираз обличчя і навіть очі. В цьому і є сила фольклору, якась його внутрішня невідана енергія”.

ІлларіяІлларія

 

 

 

 

 

 

 

 

Тетяна Даниленко, телеведуча, 5 канал:
“Розписуючи свою першу в житті писанку в музеї Гончара (за сценарієм відеоролику – авт.), я зрозуміла, що все це голос колективного несвідомого, що це пошук власної ідентичності, що це намагання знайти себе. Всі розуміють, чого хочуть і ким є у світі американці, яку ідею несуть; всі знають чого хочуть росіяни… Маючи два десятиліття незалежності, ми ще не визначалися, хто ми є у цьому світі і що ми несемо у світ. Я думаю, що саме на цьому етапі відбувається самопізнання, тому так багато фольклору довкола. Я думаю, що це той важливий етап, після якого настане визначення місії своєї країни, народу, нації. Тоді це буде видно у наших фільмах, піснях, культурі і ми станемо помітними у світі”.

Тетяна ДаниленкоТетяна Даниленко

 

 

 

 

 

 

 

 

У фотопроекті також взяли участь:

Олег Скрипка, український музикант та співак
ДахаБраха, український гурт (Олена Цибульська, Ніна Гаренецька, Марко Галаневич, Ірина Коваленко)
Тоня Матвієнко, українська співачка
Дитячий фольклорний гурт з Київщини (Костик, Ростик та Марійка Шевченки, Северин та Левко Глібки, Данило Денисевич, Тетянка Рожкова)
Kozak System, український гурт (Іван Леньо, Олександр Дем’яненко, Сергій Соловій, Сергій Борисенко, Володимир Шерстюк)
Соломія Вітвіцька, українська телеведуча, 1+1
Леся та Галина Тельнюки, українські співачки
Олесь Санін, український кінорежисер, продюсер
Мідна, українська поетеса
Ярмола, український співак, соліст гурту «Гайдамаки»

Дизайнер та арт-директор проекту – Микола Гончаров
Фото – Олександр Бойко, студія BelkaStrelka
Куратор проекту – Мирослава Вертюк

Окрім того, до ювілею музей готує видання альбому-каталогу «Традиційна культура українців у 100 експонатах Музею Івана Гончара», альбом «Україна й Українці (томи «Полтавщина» та «Слобожанщина»), набір листівок «Народномистецькі перлини збірки Музею Івана Гончара», а до кінця року відкриють оновлену експозицію та інтерактивну кімнату для дітей в рамках проекту «Актуальний музей» (проект «Динамічний музей»). Пітримку в реалізації таких проектів часто надають партнери, зокрема це Американсько-Українська Ділова Рада та Фонд Ріната Ахметова «Розвиток України».

Олеся Островська-ЛютаОлеся Островська-Люта, керівник програм Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»:
“Музей є активним й інноваційним у своєму способі роботи з колекцією, у способі, яким чином колекція презентується, інтерпретується, у який спосіб музей намагається говорити зі своєю аудиторією… Музей Гончара є невеликими, але добре знаним на музейній карті Києва, та й в Україні, зокрема завдяки освітнім проекти, і ми дуже раді підтримувати такі проекти, які музеям України допомагають ділитися досвідом”.

Морган ВільямсА президент Американсько-Української Ділової Ради Морган Вільямс пам’ятає ще часи становлення музею, до того ж сам захоплюється українською культурою і має свою колекцію українських старожитностей: “Українська діаспора привезла до Сполучених Штатів саме цю культуру, саме такі речі, вони заснували музеї в Чікаго, НьюЙорку та інших містах”.

5 жовтня Музей Гончара гучно відзначатиме 20-ліття свого становлення. Програму заходів дивіться за посиланням: https://old.honchar.org.ua/events/20-rokiv-muzeyu-ivana-honchara-zaproshujemo/. Водночас музей дякує усім причетним, що долучилися до друку поліграфічних видань, реалізації ювілейних фото та відеопроектів, а також за підтримку інших музейних проектів.

Музей Івана Гончара

Катерина Качур, Богдан Пошивайло (фото), НЦНК “Музей Івана Гончара”

Share Button

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгуки
Опитування

Ви писали писанки цього року?

Результати