Метафізика вишивки Людмили Огнєвої

09 листопада 2015 о 12:26 | Видиво, Відбулося

У Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» відкрилася виставка відомої дослідниці з Донецька Людмили Огнєвої.

Понад 200 робіт — копії вишивок українських жінок-політв’язнів, орнаменти, пов’язані з видатними українцями, вишиття з Чорнобильської зони відчуження — все це є в експозиції. Майже всі роботи створила сама Людмила Родіонівна, радіофізик за освітою, яка вишиває з 1996 року. Виставка називається «Культурний простір Донеччини. Людмила Огнєва: українське вишиття».

«Я не можу не вишивати. Вишиваю те, про що хочеться розповісти. Те, що має зміст, — зізнається Людмила Огнєва. — Важко сказати, скільки часу йде на кожну роботу. Один рушник — багатокольоровий, з трояндами, з орнаментами, характерними для Донеччини — робила п’ять років». До речі, виставка доводить: на Донбасі давно існувала українська вишивка. Один з аргументів — рушник ХІХ століття з Макіївки Донецької області.

На виставці можна не тільки побачити унікальні вишивки, а й дізнатися про непересічні постаті української історії. Червоно-чорний, з великими ромбами орнамент присвячений Андрію Авраменку (Ірію), українському актору, учню Леся Курбаса і громадському діячу. За приналежність до українського націоналістичного підпілля з 1923 по 1944 роки його арештовували десять разів — і чекісти, і гестапівці. Радянська влада заборонила йому жити у великих містах, тому у 1930-х роках він оселився в Маріуполі Донецької області. Там працював у театрі, був одним із керівників осередку ОУН(б). За активну просвітянську діяльність, українізацію театру і роботу в ОУН рішенням радянського суду його розстріляли 1945 року.

Людмила Родіонівна виїхала з Донецька у вересні минулого року. «Довго не хотіла їхати. Знайома дівчина приносила мені їжу й ліки. Щоранку повз мою хату йшли танки з Макіївки. Неподалік стояв «Град». Тікати чи сховатися немає куди. Я сиділа біля комп’ютера і працювала. Створювала схеми вишивок або щось писала, — згадує Людмила Огнєва. — І раз дівчина сказала, щоб я їхала. Що в іншому місці я зроблю більше для жителів Донбасу, ніж вдома. Ця виставка — виконання заповіту, який мені дала молодь Донеччини».

Побачити вишивки Людмили Огнєвої можна в Музеї Івана Гончара до 4 грудня.

ВИДИВО

ФОТО

10686743_1166976116665292_6740595276193843277_n 11011599_1166976739998563_6371368186552800598_n 11221511_1166976393331931_6355495051559443489_n 12186235_1166975646665339_7408699427641798830_o 12187682_1166976476665256_7944047826913414700_n 12187858_1166976103331960_3070013607561414869_n 12227079_1166975916665312_8695878212536579346_n 12189496_1166975909998646_748324455262048544_o 12189583_1166976369998600_6043739960184975943_n 12189588_1166975836665320_4322413150387864928_n 12189703_1166976799998557_5382195011730596928_n 12189828_1166976699998567_4623699063176728340_n 12191035_1166975569998680_5742049149208715903_n 12191707_1166975733331997_440965101943185714_n 12191928_1166976539998583_4556665546262687403_n 12193578_1166976286665275_7495289035069648096_n 12195868_1166976469998590_619486435533867667_n 12196213_1166976666665237_4775168750425925353_n 12208674_1166976276665276_7444201511561563254_n 12219411_1166976613331909_4392761519082850518_n 12219456_1166975806665323_8246419330269549582_n

Марія Прокопенко, газета “День” (текст), НЦНК “Музей Івана Гончара” (фото)

Share Button

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгуки
Опитування

Ви писали писанки цього року?

Результати