Каталоги:
- Феномен традиційної селянської ляльки. Еволюція образу - від "княгині" до авторської ляльки і сувенірної ляльки-символу. Ляльки різних регіонів. Київ, 2013, НЦНК "Музей Івана Гончара"
- Лялька. Каталог робіт учасників відкритого заочного конкурсу української народної ляльки для учнівської молоді в Черкаській області. Черкаси, 2013

Методичні посібники:
- Народна лялька: технологія виготовлення. Алла Шушкевич. Тернопіль, 2014
- Іграшки-мотанки. Навчально-методичний посібник. Г.В.Резніченко. Тернопіль, 2013
- Ляльки-мотанки мотаю. Методичний посібник з виготовлення ляльки-мотанки. Кіровоград, 2011.

Видання:
- Іграшка, гра, дитина: від обрядової субстанції до сучасних моделей виховання. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Марка Грушевського читання". Київ, 2007
- Дитина у звичаях і віруваннях українського народу. М.Грушевський. Київ, 2006.

У фондах музейної бібліотеки, напевно, ще щось є. Це те, що лежало на верхніх полицях. Приходьте, пошукаємо ще щось ;-) Для зв'язку з бібліотекою: biblioteka@honchar.org.ua

Будемо вважати, що це у Вас було тренування, репетиція до рушника :). Звичайно, розпочніть нового рушника, на новому полотні і все вже врахуйте ))) Бажаю успіхів!!!
З повагою, Юрій Мельничук

Зверніться з цього приводу до Тетяни Пошивайло, заступника генерального директора з науково-просвітницької роботи. Телефон: 280-52-10

У кожного регіону свої рушники. Це можуть бути ткані, чи вишиті. Якщо вишиті, то для всіх весільних рушників, в тому числі і для того, що руки вязати характерний мотив Дерево Роду, Дерево Життя.
Батьки можуть благословляти молодих скільки завгодно разів, це не завадить, а тільки краще. І робити це повинні батьки не лише на весіллі, а й до весілля і після весілля, скільки живуть на цьому світі. А мудрі діти часто самі просять благословення у батьків у різних життєвих ситуаціях.
У бібліотеці є двотомник "Весілля", в якому подаються описи традиційних весіль у різних землях України.

Найкраще і найповніше видання з технології українського шитва книга, пані Олени Кулинич-Стахурської. Цю книгу можна придбати у нас в музеї, кімната 44. Мій моб. 096 1025217, або роб. тел. 2805321

Звичайно, можна! Запрошую! До зустрічі! Телефон для запису: 096 1025217

Майстер-класи з писанкарства зараз тривають в музеї, приходьте, ось розклад: https://old.honchar.org.ua/p/majster-klasy-do-velykodnya-v-muzeji-ivana-honchara/

Заняття з петриківського розпису в Музеї Гончара поки не проводяться. Запитайте в Музеї українського декоративного мистецтва: http://www.mundm.kiev.ua/

На весільних рушниках основною символікою є Дерево Роду у квітах з птахами, що обабіч Дерева і повернуті дзьобами один до одного - символ взаємного кохання пари.

Перепрошуємо, однак ми не маємо схем для вишивання портрета Тараса Шевченка. Пошукайте в інтернеті або зверніться до інших майстрів. Успіхів!

Ніяких канонів немає, а є бажання і традиція того чи іншого регіону, яка подає усталені композиції та узори. Найкращий матеріал для рушника - домоткане лляне чи конопляне полотно. Його можна придбати в Києві на антикварному ярмарку.

Звичайно, кінці ниток відрізаються і в цьому немає ніякої проблеми.
Бажаю успіхів у вишиванні!!!

В народній традиції ніяких бубликів не вишивають!!!!

На жаль, в основному цей регіон має пізніші зразки вишиття червоним та чорним хрестиком, так звані "брокарівські" узори. Серед них в основному квіткові візерунки, в першу чергу троянди. Але як відомо, давні чоловічі сорочки не містили квітки, які притаманні для дівочих сорочок. Швидше за все можу рекомендувати візерунки для Донеччини, як для Полтавщини та Дніпропетровщини. Це геометричні узори, шиті лиштвою, виколюванням, вирізуванням та мережками. Кольори - 1) білий, 2) коричневий, 3) чорний, 4) червоний з синім.

Вишивку оцінюють за кількістю потраченого часу. Тому сказати загально, скільки коштують мережки на скатертині не виходить. Також враховують складність тканини і ниток, узору, та вправність майстрині і її власна оцінка робочого часу та якості вишивки.

Те, що зараз вишивають хрестиком весільні рушники, не є давньою українською традицією. Ще 1928 року професор Київського університету Св. Володимира (нинішній Ун-т Т.Шевченка) Григорій Павлуцький у праці «Історія українського орнаменту» написав, що «сучасне розповсюджене вишивання червоним і чорним хрестиком не має ніякого відношення до української народної вишивки». Всі науковці називають таке вишиття «брокарівським», і прийшло воно до нас із Європи, найбільше розповсюдившись у 2-й половині 19 століття. Традиційні узори на українських рушниках завжди мають чистий двобічний вигляд. Хрестик подає нам чисте зображення лише з одного боку і це говорить також не на його користь, що ним вишивали наші рушники.

Рушник для благословення батьками молодих, не «для ступання молодих». Найкраще для рушника знайти рушникове вузьке полотно, щоб воно було цільне, не обрізане. Але якщо такого немає, а шиють з широкого крамного полотна, то треба звичайно закріпити поздовжні краї, найкраще підшити вручну. Але ні в якому разі не можна зшивати рушника з двох, чи кількох частин. Оскільки рушник символізує собою шлях, дорогу, то у випадку рушника зшитого з кількох частин, така дорога не відбудеться. Як правило, краї рушника підшивалися і ніяких тороків не робилося. Звичайно, що по завершенні вишиття треба попрати рушника, щоб він був чистий, накрохмалений, напрасований. Вже після використання в обряді рушник не перуть.

Вітаю!
Програма занять 1-го та 2-го курсів Студії вишивки залишається такою ж, як і цей рік. З нею можна ознайомитись на сайті музею у розділі "Студії": https://old.honchar.org.ua/studiyi/. Зміниться лише календарний план проведення занять. Одне заняття на студії коштує 100 грн. Заняття починаються з 1 жовтня 2013 року.
Зателефонуйте в кінці вересня, щоб взнати коли буде перше організаційне заняття у жовтні.
Запрошуються всі охочі. Якщо буде багато людей, зробимо декілька паралельних груп.

З повагою, Юрій Мельничук, керівник Студії вишивки.

Зателефонуйте, будь ласка, за цим номером для уточнення інформації про майстер-класи: 288-92-68

Добрий день,
Так, звісно будуть, слідкуйте за анонсами.

Якщо рушник зшитий з 2-х частин, то тут нічого не вдієш. Треба вишити нового рушника.

Почніть ось з такої простенької Зірочки, а згодом ми підготуємо інформацію про Зірку, складнішої технології: http://levko.info/vlasnoruch/rizdvyana-zirka-z-paperu-vlasnoruch-robymo-rizdvyanu-vosmykutnu-zirku-svojimy-rukamy/

Потрібно спробувати ще раз намочити і попрасувати вологе полотно, тобто гарно його відпарити праскою.

Добрий день, то була виставка Надії Химиченко з Київщини. Про виставку та про майстриню шукайте за посиланнями: http://rukotvory.com.ua/info/rushnyky-ta-vesilni-vinky-nadiji-hymychenko/ та http://rukotvory.com.ua/info/z-yakyh-materialiv-divchata-robyly-sobi-vinky-na-vesillya/

Починати всі справи слід у четвер, вишивати чоловічу сорочку у вівторок. У суботу - вишивають сорочки на смерть. Весільні сорочки ти рушники слід починати на М'ясоїда, тобто коли не має посту. Тому в середу та п'ятницю не вишивали. Пора року - не має значення. Починали вишивати до заходу сонця та коли молодий місяць.

Полотно можна придбати у фурнітурі Києва, наприклад на метро Лівобeрежна, а домоткане на антикварних базарах, які відбуваються щотижня в "Експоплазі" на м.Нивки, чи у Виставковому центрі (м.Лівобережна).

Вітання, відповісти вам на запитання зможе молодший науковий співробітник Козленко Руслан за тел. 098 397 14 90

Вартість екскурсій в Музеї вказана у розділ "Відвідувачам": https://old.honchar.org.ua/vidviduvacham/

Весільний рушник - символ подружнього життя. Тому за традицією починала і закінчувала ткати рушник ТІЛЬКИ НАРЕЧЕНА. В залежності від регіону рушник мав відповідати певним канонам. Детальніше можете довідатися зі статті Мельничука Юрія " Семантика українських вишитих рушників".