Зателефонуйте, будь ласка, за номером: (044) 280 52 10

Доброго дня,
На даний момент таких курсів немає.

Доброго дня, з цим проханням зверніться безпосередньо до пана Юрія (096 1025217), так як він вже не працює в музеї.

Доброго дня,
Зверніться, будь ласка, за тел. 096 773 16 21, Вікторія

У фондах нашого музею немає робіт Тини Омельченко.

Доброго дня,
В музейній колекції є кілька рушників з с.Чапаївка. Щоб їх побачити, необхідно звернутися з письмовим проханням на ім'я генерального директора музею, вказавши інформацію про себе та телефон.

Рекомендуємо звернутися на сайт Міністерства культури, де є список закладів, що надають подібні послуги з експертизи. Наш музей таких послуг не надає.

Традиційний стрій Вінницької області складається з додільної сорочки вишитої переважно чорною або червоною низзю, вовняної домотканої обгортки, тканого пояса-крайки, звичайно ж вінка та намиста. Для того, щоб скласти уявлення про весільний стрій Східного Поділля, потрібно дослідити кілька видань, наприклад: "Український стрій" Стельмащук Г., "Вишивка Східного Поділля" Причепіїв Є. та Т.

У фондах музею Івана Гончара є невелика збірка рушників з Чернігівської області. Але конкретно з Новгород-Сіверського району лише одиниці і вони є нетиповими. Пропонуємо скористатися книгою Віри Зайченко "Вишивка Чернігівщини".

Рекомендую звернутися на сайт Міністерства культури, де є список закладів, що надають подібні послуги з експертизи. Наш музей таких послуг не надає.

Сорочок зі згаданих населених пунктів у фондах музею Івана Гончара немає, окрім Київської області Києво-Святошинського р-ну, але вони "брокарівські" і тому ми їх не популяризуємо.
Над створенням електронного каталогу ми працюємо.

З кроєм традиційної сорочки можна ознайомитися у книгах Олекси Воропая "Звичаї нашого народу", Т.А.Ніколаєва "Український народний одяг", Л.Покусінська "Борщівська народна сорочка". Звертаю Вашу увагу, що "вишиванка" є штучним і хибним терміном радянської доби! Краще казати "вишита сорочка".

Добрий день,
Поки музей не надає таких послуг, але на майбутнє це цікава ідея, ми подумає над організацією таких свят в музеї. Дякуємо

Так, діє студія з вишивання Юрія Мельничука, телефонуйте 096 1025217

Волинські вишивки - складна група в етнографічних дослідженнях. Регіон Волинь досить розвинутий в минулому, швидше втратив своє обличчя. Більшість вишивок носять характер європейських хрестикових, так званих "брокарівських", які, як писав професор Григорій Павлуцький у своїй праці "Історія українського орнаменту" (1927) не мають до української вишивки ніякого відношення. Експозицію вбрання за історико-етнографічним районуванням, де буде представлено також Волинь, планується відкрити після реконструкції та капітального ремонту приміщень 2-го поверху музею. Музей створює виставки з експонатів своїх фондів, і ці речі не продаються. Замовляйте все у майстрів народного мистецтва.

Детальне фото сорочки можна зробити особисто у нас в музеї, це коштує 50 грн.
Якщо потрібна схема для вишиття, то це теж можна зробити, але коштуватиме значно дорожче.
В разі додаткових запитань пишіть на hanna_kosh@yahoo.com

Добрий день,
Всі деталі по заняттях з вишивки можна дізнатися у керівника студії Юрія Мельничука 096 1025217

Так, в музеї діють кілька шкіл танців для дорослих:
- Школа народного танцю. Керівник Ілля Фетисов, 050 3831015
- Народні танці гурту "Буття". Керівник Олег Бут, 097 6083891

По книгу зверніться, будь ласка, за телефоном: 050 2541618, Людмила Руссу

Це рядок з весільної пісні Полтавщини: "У коморі сволок, на ньому рушників сорок. Біжіте несіте, бояр прикрасіте" :) На Київщині Софія Терещенко на початку 20 ст. описує використання рушників на весіллі у 20 ритуалах. Але багато де перев'язували сватів, бояр у великій кількості. Тому цілком можливо, що ця цифра добігала до сорока.

Це були різні орнаменти, які побутували в цій родині. Це не значить, що візерунок, який вишили на рушникові для хліба, не можна було вишивати десь на іншому. В нас є узор для рушника тканого, який можна вишити заволіканням, із Рівненського Полісся. На нього приймала баба повитуха новонароджену дитину. Є також рушник-серветка-хустка з Полісся, який дарували гостям, і називається він "подарок". Для посуду вживали утиральники ткані у смужки. Подібні утиральники були також і для рук і обличчя. Хлібні хустки з Чернігівщини часто ткані у смужки або мають невеликі мотиви ткані перебором. Для покуті, або на образи шили і ткали довгі вузькі рушники-божники, які у кожного осередку були свої.

Добрий день,
З цього приводу напишіть сюди: julia.filipieva@gmail.com

Вузлики не роблять, а початок і кінець кожної нитки заправляють під роботою, тобто нашитою частиною :)

Вашу скриньку додали до розсилки. Дякуємо за зацікавлення!

Добрий день,
За всіма подіями слідкуйте на сайті музею та на сторінці музею у фейсбук. Міжнародний фестиваль традиційних культур "Етносвіт" планується на травень. Деталі згодом.

Орнаменти Східного Поділля найкраще представлені в книгах Євгена і Тетяни Причепіїв "Вишивка Східного Поділля" та Людмили Булгакової-Ситник "Подільська народна вишивка".

Питання об'ємне)), тому можу порадити прийти попрацювати до фондів нашого Музею Івана Гончара або Національного музею народної архітектури та побуту України у Пирогові, там ще більша збірка з Рівненщини. А також у місті Рівне є чудовий історико-краєзнавчий музей.

Вітаю! Книга пані Стахурської продається в Києві за 350 грн.

Вітаю!
Полотно добре вибілюється українським кисневим відбілювачем "Парус" (Виробництво Запоріжжя). В крамницях Ватсон пачка (200 грамів) цього порошку коштує 17 грн. Гарно суміщати прання в машині чи вручну на максимальну температуру порошком для білого (Амвей) і Парусом.

З приводу придбання альбому "Україна й Українці" телефонуйте заступнику гендиректора НЦНК "Музей Івана Гончара" Ігорю Пошивайлу, 067 7375347