Проект «Інтерпретація культурної спадщини в музеях: американський досвід для української практики»

Організатори і партнери: Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Смітсонівський центр фольклору і культурної спадщини (м. Вашингтон), Посольства США в Україні, Програми імені Фулбрайта, Український центр розвитку музейної справи, Американсько-українська ділова рада.

Передумови: Так зване «оспадковування простору» («heritagization of space») – процес реінтерпретації навколишнього середовища – ставить об’єкти спадщини й культурні установи поряд з іншими популярними закладами дозвілля, включаючи цирки і казино, ресторани й курорти, навіть телебачення та Інтернет. Це явище вплинуло на форму, зміст і методи презентації та інтерпретації культурної спадщини, спонукаючи перетворення музеїв на особливі майданчики для ведення діалогів про роль культурної спадщини в розвитку демократії й громадянського суспільства.

Комуністична політика геноциду в Україні й культурні утиски впродовж понад семи десятиліть спричинили значну втрату історичної пам’яті українців. Тоталітарна радянська система ув’язнила цілий материк української етнокультурної спадщини, яскравим прикладом чому є збірка й хатній музей відомого митця, збирача і громадського діяча Івана Макаровича Гончара. Відтак, прокладення чіткого курсу в майбутнє, до демократичного відкритого суспільства, потребує для нашої нації повернення собі етнічної пам’яті. Збірка Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» так само, як і колекції багатьох інших музеїв України, цілком спроможні заповнити «білі плями» нашої історії. Але проблемою залишається питання переходу від усе ще домінуючої в музейній галузі радянської моделі, за якою музейні заклади слугували виключно сховищами для ув’язнених етнокультурних скарбів і сприяли досягненню ідеологічних цілей у створенні нової спільноти – радянського народу.

Сьогодні сотні музеїв в Україні мають унікальні й багаті колекції, але їм бракує ентузіазму і натхнення у переході на новий рівень, віднайдення свого справжнього обличчя і перетворення на суспільно значимі заклади. Музейницька сфера України перебуває у глибокій кризі, виживаючи у фінансово-правовій скруті та пристосовуючись до щоденних викликів часу. І це відбувається здебільшого через відсутність професійної освіти, обміну знаннями і належного міжнародного співробітництва, через застарілі методи діяльності, недолугу державну і внутрішню політику та програми, які перешкоджають перетворенню музеїв на провідні центри навчання та освіти, формування, створення й інтерпретації культурних цінностей. До того ж, музейні колекції, бібліотеки, архіви й інші документаційні ресурси все ще залишаються закритими для широкої громадськості.

Соціальна роль і популярність музеїв в Україні є незначною на відміну від Сполучених Штатів, де революційні зміни у цій сфері в другій половині ХХ століття призвели до «музейного буму», безпрецедентної кількості відвідувачів, нових тенденцій і високого рівня розвитку. Як ніколи раніше, американці все більше і більше ходять до музеїв, оскільки вони є загальновизнаними місцями високоякісного і приємного пізнання».

Інтерпретація в Сполучених Штатах є поширеною і популярною освітньою діяльністю, спрямованою на виявлення значень і відносин за допомогою оригінальних об’єктів, особистого досвіду й ілюстративних засобів, замість традиційного простого повідомлення фактологічної інформації. Ця музеологічна дисципліна збагачує життя позитивними емоціями, непересічним досвідом і кращим розумінням людей, місць, подій, ідей, концепцій і предметів минулого та сьогодення. Американський досвід у цій сфері є надзвичайно важливим і цінним для України. Він уможливлює створення теоретичної бази і віднайдення інструментарію, за допомогою якого ми зможемо осягнути і розвинути місію культурної спадщини в швидкомінливому середовищі, зосереджуючись на питанні значення музеїв для нашої культури, їх потенційного внеску в суспільний поступ і загальнолюдський добробут.

Мета проекту:

• вивчення сучасних методів інтерпретування культурної спадщини, віднайдення і поширення невідомих історій різноманітних спільнот, надання дієвого комунікаційного досвіду в музеях;
• дослідження способів популяризації музейних колекцій і залучення людей до культурної спадщини, покращення взаєморозуміння і відносин між різними народами в умовах зростання процесів глобалізації;
• визначення актуальних ідей і засобів, практикованих у США, для поліпшення методів інтерпретації в Україні з метою перетворення її культурної спадщини на відкритішу і значимішу для внутрішньої та міжнародної громадськості;
• сприяння демократизації музейницької галузі України та її інтеграції у світове співтовариство;
• розвиток міжкультурної комунікації та міжнародного співробітництва; обмін досвідом, ідеями і знанням у сфері культурної спадщини між США й Україною.

Форми реалізації проекту:

• влаштування мандрівної мультимедійної виставки «Смітсонівський фольклорний фестиваль: культура народу, від народу і для народу» – 2011–2013 роки;
• проведення семінарів та круглих столів на теми музейної справи та культурної спадщини із залученням вітчизняних і зарубіжних фахівців;
• публікація мистецьких і наукових видань з проблем інтерпретації культурної спадщини;
• участь у партнерських програмах обміну досвідом і знаннями;
• влаштування міжнародних культурно-мистецьких акцій у сфері культурної інтерпретації.