У цьому проекті розповідаємо про полонинське господарство гуцулів − дивовижний острів народних традицій, що живе своїм незмінним життям ось уже протягом кількасот років.
Фільм 1. Гуцульські полонини: історія
Фільм 2. Полонина Веснарка − Прикарпаття, 2009
Фільм 3. Полонина Псарівка − Прикарпаття, 2010
Фільм 4. Полонина Ворожеска − Закарпаття, 2011
Фільм 5. Полонина Мінти − Буковина, 2012
На Гуцульщині здавна ведеться відгінне полонинське господарство: у теплу пору року люди віддають свою худобу на гуртове утримання в полонину. Скотарство споконвіку є важливим заняттям для карпатських горян, тож за кілька століть у полонинському побуті гуцулів утворився окремий світ неписаних законів, прикмет і народного звичАю.
Нині високо в горах так само є полонини, на яких утримують худобу за традиціями полонинського господарювання. Народна мудрість тут визначає і побут, і технології, і взаємини з місцевими сільськими громадами. Але протягом останніх десятиліть поменшало полонин, на яких утримують овець. Готуючи матеріал про полонинські традиції Гуцульщини, ми розшукували саме такі полонини.
Худоба літує на полонині з середини травня до середини вересня. Усі полонинські будівлі, обладнання та технології − природні, прості й доцільні саме для цієї роботи. Тому їх важко назвати застарілими – вони тут позачасові. СПОКОНВІЧНІ.
На полонині працюють: вАтаг, який усім керує і виконує найвідповідальніші роботи; помічник вАтага; вівчарі, які пасуть і стережуть овець; бУгарі, які доглядають корів; молоді хлопці – стрункарІ, які заганяють овець у струнку на доїння і підсобляють у інших роботах. “Зовнішню політику” полонини, себто взаємини з місцевою владою і господарями худоби здійснює “депутат” – слово у цьому значенні тут вживається вже понад сотню літ…
Робота над проектом була розпочата у 2009 році. Було заплановано дослідити полонинське господарювання гуцулів Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Нині починаємо оприлюднювати матеріали прикарпатських та закарпатських експедицій.
Перший фільм проекту матиме назву “ГУЦУЛЬСЬКІ ПОЛОНИНИ: ІСТОРІЯ”. Тут має бути стислий екскурс в історію полонинського господарювання й традицій, зроблений на матеріалах етнографічних досліджень кінця ХІХ − середини ХХ століть.
Галерея світлин з майбутнього фільму дає змогу побачити планування, архітектуру та обладнання гуцульської полонини протягом останнього століття.
“ПОЛОНИНА ВЕСНАРКА” – друга частина відеопроекту про традиційне господарювання на гуцульських полонинах.
До неї увійшли фрагменти експедиційних відеозаписів, зроблених у липні 2009 року на полонині Веснарка (Кострича), розташованій на південному схилі гірського хребта Кострич у Надвірнянському районі Івано-Франківської області.
Третя частина – “ПОЛОНИНА ПСАРІВКА”: записано у серпні 2010 року, Верховинський р-н Івано-Франківської обл.
Четверта частина – “ПОЛОНИНА ВОРОЖЕСКА”: липень 2011 року, Рахівський р-н Закарпатської обл.
Далі − буде!
Михайло Матійчук,
старший науковий співробітник
Катерина Міщенко,
старший науковий співробітник
Підготовка публікації: − проект Музею Івана Гончара