Музей Івана Гончара завітав до майстерні народного майстра Сергія Радька, що мешкає в селі Межиріч Черкаської області. Саме зараз митець готує різдвяну шопку на прохання музейників. Сам каркас дерев’яного будиночка вже майже готовий, ще треба попрацювати над персонажами, більшість з яких зроблені у стилі ляльок-мотанок. Це не копія канонічного вертепу, а творча інтерпретація й переосмислення майстром традиції й сьогодення, кажуть науковці музею.
Мирослава Вертюк, фольклорист НЦНК “Музей Івана Гончара”:
“В колекції музею не було шопки, тому вирішили замовити. Окрім того, хотілося б відновити традиції святкування Різдва із залученням вертепних дійств, і не просто відновити, а традицію якось оживити. Тому це не буде канонічна копія шопки. Сам Радько задав тон цього вертепного проекту, який буде частково традиційним, а частково пропущений через сучасне мислення майстра. Не раз зазначалося, що вертеп є відображенням часу і подій історичних, політичних. І це дуже відчулося у вертепі пана Сергія, бо образи, які він використав є на стільки сучасними і водночас канонічними. Народна традиція не має права бути мертвою копією, фольклор твориться також і сьогодні, він продовжує розвиватися. Для такого творчого народу як українці просто зберігати чи консервувати якісь взірці – це дуже неправильний шлях, це обмежує потік нашого творчого мислення”.
У класичному сюжеті вертепного дійства майстер побачив сценарії подій, що зараз відбуваються в Україні, а історичних персонажів порівняв з винуватцями революції на Майдані. Так, риси царя Ірода успадкував Янукович, а роль воїнів, які йому вірно служили і виконували накази знищувати дітей заради того, щоб довічно зберегти його царство, зараз виконує “Беркут”, – пояснює Сергій Радько.
Голова царя Ірода
Беркут
Докладніша розмова з майстром у відео нижче.
У вертепі є також багато світлих образів – Божа Мати, янголи, козак, поляк, полька, циган, циганка, троє царів, які приносять дари новонародженому дитяті, а також вирішальний персонаж – смерть з косою, яка допомагає побороти зло.
Катерина Качур, Володимир Хоменко (відео), НЦНК “Музей Івана Гончара”
