23 жовтня 2013 року у залі музейного Етноклубу відбувся вечір-концерт бандуриста Віктора МІШАЛОВА – Заслуженого артиста України, чудового виконавця на академічній та народній (старосвітській) бандурі, композитора й дослідника кобзарства.
Мистецька та просвітницька діяльність Віктора Мішалова сьогодні добре знана в цілому світі – і в Україні, і в Австралії, де він народився, і в Канаді, де заснував Канадську Капелу Бандуристів, і в Сполучених Штатах… А для нашого Музею пан Віктор віддавна бажаний гість – ще від хати Івана Макаровича Гончара!
ЗМІСТ КОНЦЕРТУ:
| [00:26] | Вступне слово Едуарда Драча |
| [00:55] | Коментар про свій інструмент і про харківську бандуру загалом; про реконструкцію академічної бандури – як щонайлегше переробити чернігівську на харківську |
| [10:48] | Коломийка |
| [13:08] | Коментар про універсальність академічної харківської бандури; про новації Гната Хоткевича у виконавстві на такому інструменті |
| [15:23] | Карпатська рапсодія |
| [21:00] | Коментар про Гната Хоткевича та його твори, що збереглися у його учнів; про наступний виконуваний твір Г.Хоткевича і про Миколу Филянського – автора його тексту |
| [23:45] | Рано спустились на квіти останні ранні морози (мелодекламація). Слова Миколи Филянського, музика Гната Хоткевича |
| [28:00] | Коментар про учня Г.Хоткевича Леоніда Гайдамаку, його дружину – секретаря Миколи Скрипника; про Петра Гончаренка |
| [33:32] | Таращанський козачок. Обробка Петра Гончаренка |
| [35:50] | Коментар про Петра Гончаренка (продовження), про навчання в Київській консерваторії; про Лідію Дунаєвську і бандуриста Георгія Ткаченка |
| [39:01] | Дума про сестру і брата. Перейнята від Георгія Ткаченка і адаптована В.Мішаловим для академічної харківської бандури |
| [44:25] | Коментар про виконання дум; про музику українських композиторів; про Миколу Степаненка |
| [47:28] | Пісня про Мазепу (З Полтавського бою розбитий гетьман…). Слова від Миколи Степаненка, музика Віктора Мішалова |
| [51:36] | Коментар про музику бароко, ансамбль старовинної української музики “Гармонія”, збірку нот з лютневої табулатури “Львівські фантазії” та про наступний твір з цієї збірки |
| [52:38] | З лютневої табулатури |
| [54:29] | Коментар про свого дядька, який вчився у Гната Хоткевича і мав у архіві копії деяких його творів; про наступний твір – з тих рукописів |
| [58:38] | У тієї Катерини (мелодекламація). Слова Тараса Шевченка, музика Гната Хоткевича |
| [1:05:16] | Коментар про Леоніда Гайдамаку і наступний твір |
| [1:05:45] | Хвилі Дніпра. Музика Леоніда Гайдамаки |
| [1:09:37] | Коментар про Леоніда Гайдамаку, його ансамбль та про наступний твір з їхнього репертуару, написаний у 1944 р. |
| [1:10:40] | Десь далеко на півночі дикій (про Голодомор 1933 року). Слова Олекси Веретенченка |
| [1:16:53] | Коментар про свого діда; про українську громаду в Австралії та про Василя Онуфрієнка – автора слів наступного твору |
| [1:19:03] | Пісня про Сагайдачного. Слова Василя Онуфрієнка |
| [1:22:08] | Віповідь на питання про Гната Хоткевича; коментар про партитуру думи “Буря на Чорному морі”, розроблену Г.Хоткевичем для оркестру |
| [1:25:08] | Дума про бурю на Чорному морі. Варіант за Гнатом Хоткевичем |
| [1:32:18] | Коментар про наступний твір Г.Хоткевича; про власні гастролі 2011 року по місцях, де ходили кобзарі; про Чорнобай, звідки походить своя родина; про зустріч у Лубнах; про навчання у Василя Ємця, засновника Київської капели бандуристів; про українську громаду в Детройті; закінчення про наступний твір |
| [1:43:05] | Невільничий ринок у Кафі (музична картина). Музика Гната Хоткевича |
| [1:49:00] | Відповідь на питання про сучасну та авторську музику |
| [1:50:28] | Five Hundred Miles. Американська пісня фольклорного стилю |
| [1:53:42] | Коментар про попередню пісню та варіанти акомпанементу на харківській бандурі; про висвітлення харківської бандури сьогодні; про наступну пісню, записану від свого діда, який перейняв її від Михайла Домонтовича (Злобинцева) |
| [1:58:48] | Раз я в волості судився. Від Михайла Домонтовича |
| [2:01:25] | Коментар про пісні радянського часу; про наступну пісню |
| [2:02:19] | Сіяв мужик гречку (жартівлива) |
| [2:05:50] | Закінчення концерту |
Біографічна довідка
Віктор Юрійович Мішалов народився 4 квітня 1960 року в Сіднеї, Австралія. Закінчив музичний факультет Сіднейського державного університету (1984 р.), Сіднейський педагогічний інститут (1986 р.). З 1970 року вивчав гру на бандурі у П.Деряжного, Г.І.Бажула, а потім на стипендію Австралійської Ради Мистецтв у Північній Америці у П.Ф.Гончаренка, Г.Т.Китастого, П.І.Китастого, В.К.Ємця та Л.Г.Гайдамаки. В Київській консерваторії з 1979-84, клас бандури (проф. С.Баштана), диригування (проф. М.Т.Щоголь), вокал (проф. М.Єгоричевої та М.Кондратюка). Одночасно в Києві вивчав гру на старосвітській бандурі у Г.К.Ткаченка. Працював викладачем у школах в Австралії та з 1988 року в Торонто, Канада. З 1988 року – концертмейстер Української Капели Бандуристів ім.Т.Г.Шевченка у м.Детройт, США. Засновник Канадської Капели Бандуристів (1991). Від жовтня 1999 р. – Заслужений артист України. Нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ст. (серпень 2009 року).
Концертував по Австралії, Європі та Північній Америці з сольними програмами на бандурі, а також у супроводі симфонічного оркестру. Видано перші диски інструментальної музики на бандурі (1982, 1985, 1988, 1989) перший компакт-диск (1992) та інші компакт-диски в супроводі оркестру (1998, 2000), відеопідручник гри на бандурі (2001), CD у виконанні Канадської Капели бандуристів (2005, 2009). Автор понад 90 статей та довідок з питань української музики, кобзарства та історії бандури. Дослідник творчості Гната Хоткевича та харківської бандури. Автор музики до кількох документальних фільмів.
Підготовка публікації: 
− проект Музею Івана Гончара
