Гучно , яскраво, весело та смачно. У столиці відгуляли Василя і Маланки. У вівторок у музеї Івана Гончара зустрілися поціновувачі народних традицій, серед них – найкращі фольклорні колективи та етнологи. Вечорниці мають відродити народні звичаї. Гостей щороку – більшає, тішаться музейники, значить – традиції житимуть.

Тетяна Пошивайло, етнолог музею ім. Івана Гончара:
– Якщо в радянський час не дозволялося ні колядувати, за це могли виключити молодь особливо. То зараз це заохочується, ми знаємо скільки прекрасних гуртів приходить до нас.

Щедрувати красиво, пишно і головне щиро. Так , діляться етнологи, заповідали предки.

Валерія Мікульська, кореспондент:
– Різдвяна зірка, національні костюми, ряджена коза. Таку святкову делегацію нині рідко можна побачити під дверима своєї оселі. Так традиційно щедрують нині на фестивалях та організованих вечорницях. Більшість же сучасних щедрівників обходяться жменькою пшениці.

У буденному одязі, з однотипними піснями – більшість містян зараз просто не відчиняють щедрівникам. Христина – проти цього. Каже – впускає кожного до хати, частує всім, що знайде.

Христина Проців, мешканка Києва:
– Був дуже цікавий казус, коли зайшли хлопці колядувати, включили мобілку і почав там грати Щедрик у такому класному хоровому виконанні. Було смішно, але нам сподобалося. Я думаю вони найбільше чекають гроші, але , коли в хаті є щось таке солодке, наприклад пампухи – обов’язково даємо.

Роки йдуть – змінюються щедрувальники, осучаснюються вертепи. Варіант-2014 – коза нездужає, до неї миттю прибуває лікар з термометром.

– Та почекайте ви зі своїм дохторпом, козунічка, поговори зі мною.

Марія Пилипчак, керівник фольклорного ансамблю:
– Воно йде таким перпентум-мобіле, якимись видозмінами вносить кожне століття. Звичайно, що якісь канонічні речі залишаються, хребтові.

Рокам не кориться лише святкова кухня. Поки на сцені виводять колядки і щедрівки, гостям розмішують традиційне частування. Кутя на Василя особливо смачна.

Галина Олійник, організатор вечорниць:
– Хоч ми багатою називаємо кутю, тому, що є багато страв – шосте число, але ця кутя ще й з маслом і ця кутя з ковбасою зустрічається.

По кілька ложок густої куті, вареників і пампухів на додачу. Це не просто святкове меню, роз’яснюють етнологи, а рецепт успіху. Бо як щедрий стіл і щирі вітання – таким буде й наступний рік.

Відеосюжет

Фоторепортаж

Текст та відео – Валерія Мікульська, Олександр Данилов, телеканал “Інтер”
Фото – Богдан Пошивайло, НЦНК “Музей Івана Гончара”