Усі свої невдалі роботи я спалив – Петро Гончар

20 березня 2014 о 12:14 | Видиво, Відбулося

А частину з того, що вціліло за понад 20-літній період, Петро Іванович Гончар виставив у київській галереї “АВС-арт”. Те, що не подобається, художник в майстерні не тримає, каже, у такий спосіб розчищає простір для нових ідей.

Петро Гончар, художник, Київ:

“І це в мене повторювалося у кілька етапів. Коли після закінчення інституту йшов в армію, я все спалив. І з таким облегшенням це зробив. Думав більше не малювати. Тоді був такий настрій. Я вчився в часи соцреалізму, академізму і це мене дуже гнітило. Тобто, так я вже не хотів малювати, а по-іншому ще не вмів. І думав – бути вільним нехудожником так здорово було. Але від малювання ніде не дінешся.

Петро Гончар, художник

Петро Гончар, художник

Коли з армії прийшов, мені школа Бойчука дуже подобалася, але довго не міг відійти від свого стилю, хоча згодом таки почав малювати як “бойчук”. Але й з цього стилю поступово викарабкався і наблизився до наїву. Майже цитую наївне малярство. Намагаюся позбавитися прямого реалістичного виявлення, оскільки реалізм як такий дає тільки зовнішню шкаралупу. А хочеться, щоб від цієї форми нічого не лишалося, а лишалася тільки сама суть, сама ідея. Чим більше руйнуєте форму, як на мене, тим більше можна нею моделювати свій внутрішній світ чи філософію. Коли я форму руйную, то залишаю лише наповнення, яке туди вкладаю.

Спогад про Мамая, 1995. Полотно, темпера

Спогад про Мамая, 1995. Полотно, темпера

Виставка Петра Гончара

Мамай

От, наприклад, моя картина Мамая. Хтось скаже, що я просто познущався над людиною, там і рука жахлива, якщо з натурою порівнювати.. Але потім на відстань відійдеш, подивишся і він мені такий любий. Тому що там таке вкладене, що словами не розкажеш. От ви мене слово питаєте, та я ж просто псую саму суть своїх картин. Приходьте, дивіться.”

Виставка Петра Гончара

Виставка Петра Гончара

Серед картин раннього періоду портрет дружини художника Ніни Матвієнко, намальований 1991 року. А диптих “Осьо!” з людиною, що тягнеться до зірки, був створений 1994. А вже згадана картина “спогад про Мамая” 1995 року.

Ніна, 1991. Полотно, темпера

Ніна, 1991. Полотно, темпера

Осьо! Диптих, 1994. Полотно, темпера

Осьо! Диптих, 1994. Полотно, темпера

Виставка Петра Гончара

Окремий світ містить серія полотен, на яких зображені тополі й нетополі. За основу митець взяв горизонти довкола свого села.

“В той бік виїжджаєш – тополі, в інший бік – знову тополі, – згадує Петро Гончар. – І вони мені десь засіли… Й оце поєднання вертикалі, та й вони такі довгі як горизонталь. Це безкінечність туди й туди”.

Тополі

Тополі

Тополі

Тополі й нетополі

Тополі й нетополі

НЕтополі

НЕтополі

З нових робіт митця є кілька пейзажів. Створені в дещо іншій манері кілька років тому.

“Там експресія. Не знаю, чому мені так хотілося малювати. От воно подобається мені і все, а чому подобається, не знаю”, – ділиться відчуттями художник.

Пейзаж, 2010. Полотно, темпера

Пейзаж, 2010. Полотно, темпера

Виставка Петра Гончара

І додає: “Ви малюєте і народжуєте на світ новий об’єкт, який прочитує людина відповідно своєму баченню і зовсім не те, що ви туди вклали. Часом люди бачать у ваших роботах набагато глибше, ніж ви самі. Ви народжуєте життя. І в ньому є набагато більше, ніж вами задумане”.

Виставка Петра Гончара

Виставка Петра Гончара

“Інколи приходиш в майстерню і так не хочеться псувати біле полотно. Не хочеться псувати цей світ своєю незграбною рукою. І це, я думаю, мій найкращий витвір – відношення до цього світу, – підсумовує художник”.

Виставка Петра Гончара

Виставка Петра Гончара

Триватиме виставка до 12 квітня у галереї “АВС-арт” за адресою: Київ, вул. Воздвиженська, 10-Б. Телефон: (044) 425-90-90.

Катерина Качур, НЦНК “Музей Івана Гончара”

Share Button

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Відгуки
Опитування

Ви писали писанки цього року?

Результати