Понад 1400 збережених артефактів і музеєфікованих пам’яток, включно з символом Євромайдану – “йолкою”, понад 280 аудіо- та відеозаписів усної історії та пропозиції по збереженню місць пам’яті Небесноі сотні – такий результат напрацювання робочої групи при Міністерстві культури зі створення Музею Майдану. Про це 28 серпня учасники робочої групи розповіли на прес-конференціі, а також презентували концепцію Музею Майдану.
Прес-конфернеція відбулася за участі Міністра культури України Євгена Нищука та ініціаторів проекту – учасників робочої групи зі створення Музею Майдану – голови робочої групи, начальника управління музейної справи Міністерства культури України Василя Рожка, директора ГО «Агенція культурних стратегій» Миколи Скиби, завідувача сектору археологічних досліджень Національного заповідника «Софія Київська» Тимура Бобровського, голови Музейної Ради при Міністерстві культури України, заступника директора Музею Івана Гончара Ігоря Пошивайла та директора Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича.
За словами Євгена Нищука, Музей Майдану – це багатофункціональна платформа, завданнями якої є збереження, експонування і популяризація речових, документальних і нематеріальних свідчень про події Революції Гідності, а також консолідація громадян навколо спільної візії майбутнього. “Це має бути не просто місце, де знаходяться експонати, а культурно-інформаційний центр демократичних процесів і боротьби громадян України за свої права, майданчик для дискусій, навчання, реалізації суспільних ініціатив”, – зазначив міністр.
Василь Рожко пояснив: “Пам’ять про історичні події зими 2013-2014, якість суспільства (рівень самоорганізації, взаємодопомоги та самопожертви) та сам дух Майдану можна зберегти через пам’ятні місця, артефакти, усну історію та суспільні практики. Музей Майдану має стати ціннісним орієнтиром, це має бути Музей свободи”. Він розповів, що за півроку робоча група зібрала та взяла на облік понад 1400 музейних предментів, у тому числі “Йолку”.
Тимур Бобровський розповів про підготовку пам’яткоохоронної документації на пам’ятні місця в центрі Києва, пов’язані з подіями Революції Гідності, зокрема, по вулиці Грушевського та Інститутській.
Володимир В’ятрович зазначив, що співробітники Українського інституту національної пам’яті записали понад 170 аудіо та відеоінтерв’ю з учасниками Майдану: “Ми працюємо над створенням архіву Майдану, матеріали якого в майбутньому ляжуть в основу експозиції Музею, а також будуть використовуватися істориками, документалістами, режисерами. УІНП співпрацює з громадською організацією “Фонд збереження історії Майдану”, активісти якої записали понад 60 відеосвідчень, збирають фото та відеозаписи часів Євромайдану. Понад 50 відеоінтерв’ю записали співробітники Музею Гончара”.
Він наголосив, що для Музею Майдану потрібне приміщення, де можна зберігати артефакти, проводити виставки та заходи: “Тимчасово на кілька років для цього підійде Український Дім, проте в майбутньому має бути побудована споруда спеціально для Музею Майдану”.
Музей Майдану потребує сприяння на найвищому рівні – наголосили члени робочої групи. “Ми просимо підтримки у влади і громадськості. Адже сучасний інтерактивний музей допоможе зберегти не лише свідчення про доленосні для України події, а й унікальний досвід та конструктивні практики громадянського суспільства”, – зауважив Василь Рожко.
Учасники прес-конференції закликали журналістів та громадськість долучитися до збору предметів, світлин, документів, свідчень та спогадів з доленосних для України подій листопада 2013 – лютого 2014 рр.
Місця прийому і зберігання артефактів у м.Київ: Музей Івана Гончара (вул. Лаврська, 19).
Довідка:
Ініціатива по створенню Музею Майдану започаткована 24 січня 2014 року після подій на вул. Грушевського. Проект Концепції музеєфікації феномена Майдану (подій 2013-2014 років, пов’язаних з боротьбою українських громадян за права людини, що отримали назву Євромайдану або Революції гідності), є першим підсумком діяльності робочої групи, сформованої спільним рішенням Міністерства культури України та КМДА від 30 квітня 2014 року № 257/5. До робочої групи з розробки концепції Музею Майдану при Міністерстві культури України увійшли фахові музейники, представники громадських організацій та органів державної влади. Над концепцією працювали: Т.А.Бобровський, В.М.В’ятрович, Р.В.Карандєєв, Л.В.Карпенко, А.М.Киридон, І.В.Пошивайло, В.М.Рожко, К.В.Романова, М.В.Скиба, К.Є.Чуєва, М.М.Яковина.
