30 жовтня в Музеї Івана Гончара відбулася презентація Олеся Пошивайла, у межах якої він розповів про структуру наукової роботи в Опішному, яким чином поєднуються в єдине ціле монографії, статті, каталоги, колекції, експонати, події, і чи впливає синергія всіх зусиль на кінцевий результат.
Проблематиками зустрічі були:
- наука як джерело й критерій формування музейних колекцій
- наукові вектори (КеГоКе; КераМузЕк, КерамПІК, КІНЕМА+КЕРАМОС, Гончарні ВІЗІЇ країни)
- наукова бібліотека й науковий архів як епіцентри творчих пошуків
- музейна кіностудія як спосіб візуалізації наукових здобутків
- музейне видавництво як поле матеріалізації наукових студій
- періодичні видання як свідчення активності музейних науковців
- наукові каталоги тимчасових виставок як індикатор рівня музейної науки
- самодостатність атрибуції музейних колекцій
- вчена рада як дискусійний майдан.
Добрий приклад Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному допомагає по-новому поглянути на формат, в якому музеї можуть створювати й популяризувати, використовувати у своїй повсякденній діяльності результати наукових досліджень.
______________________________________
* Олесь Пошивайло – засновник і директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному (1986‒2003), професор, лауреат Премії імені Бориса Возницького «За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи»
НЦНК “Музей Івана Гончара”
