26 листопада 2011 року в Музеї Івана Гончара в рамках відкриття Всеукраїнської поминальної виставки обрядових хлібів “Печу, печу хлібчик…” відбулася вистава “Жорна”, присвячена страчених голодомором людей 1932-33 роках. Театральну постановку здійснили працівники Музею та учасники фольклорних гуртів.

Колишучи в колисці немовля, мати через легкий наспів забавлянки про хлібчик вже з перших днів життя дитини через образ хліба відкривала їй сутність українського хліборобського народу. Через нього дитя пізнавало глибокий код дідів-хліборобів і таким чином долучалося до нього. Починаючи з того моменту, кожна важлива подія, кожне свято, кожен день протягом життя людини не відбуватиметься без хліба.

Жито насипали новонародженому до колиски, хліб несли куми до хреста, з хлібом ішли свататись, хлібом благословляли молоде подружжя до шлюбу, з хлібом проводили в останню дорогу… Наш народ знає і пам’ятає сьогодні кількасот назв та видів хлібів, різних у різному краю – і кожен з них у певний момент життя ставав символом єднання людини зі світом. Саме єство, сутність українського народу, нероздільно пов’язані з хлібом.

Забравши хліб в українців, було не лише фізично заморено мільйони людей, нищилось найважливіше – їхній Духовний світ. Україна сьогодні могла бути іншою…

Світлини – Богдан Пошивайло