27 січня о 15:00 запрошуємо в Музей Івана Гончара відвідати практикум до лекції з історії
костюма. Цього разу вивчаємо техніку вишиття “вирізування”.

Найпопулярнішим є полтавське вирізування. Його виконання передбачає три етапи:

• качалочкою на 3 нитки та косим хрестиком вишивається контур фігури;
• всередині вишитого контуру підрізаються та витягуються нитки основи та
  піткання таким чином, щоб утворилась сітка;
• обкручуємо готову сітку робочою ниткою, одночасно в шаховому порядку в кратках
  виконується заповнення “віконце” або “стовпчик”.Відоме також сліпе вирізування , або обманка. Спочатку виконується так, як і полтавське вирізування, але віконця не вирізаються, а заповнюються чорною гладдю.

“Так вишивали сорочки для літніх жінок, які не бажали носити одяг з “дірявими” рукавами, вважаючи його непристойним”. (За О. Кулинич-Стахурською)

Майстер: Олександра Сторчай, старший науковий співробітник Музею Івана Гончара.
Тривалість майстер-класу 2 години.
Ми забезпечуємо всіма необхідними матеріалами.
Вартість майстер-класу – 200 грн.

Сорочка жіноча додільна. Полтавська обл., Гадяцький р-н. Поч. ХХ ст. Домоткане лляне полотно, домопрядені нитки, фарбовані натуральним барвником індиго. Вишивка: лиштва, вирізування, хрестик, мережка через чисницю і прутик, безчисна мережка; рясування, зубцювання, вистіг.

Сорочка жіноча додільна. Полтавська обл., Семенівський р-н., с. Дем’янівка. І пол. ХХ ст. Домоткане лляне полотно, біль, заполоч. Вишивка: вирізування, лиштва, хрестик; рясування, зубцювання.

Сорочка жіноча додільна. Черкаська обл., Чорнобаївський р-н, с. Жовнине. Кін. ХІХ ст. Домоткане конопляне полотно, біль. Вишивка: вирізування, лиштва.