З 17 грудня 2014 року до 18 січня 2015 року запрошуємо в Музей Івана Гончара на виставку «ВОЛИНСЬКИЙ СЕРПАНОК», на якій представлені унікальні автентичні і реконструйовані зразки серпанкового одягу з музейних та приватних колекцій.

Унікальне явище української культури – волинський серпанковий одяг – писемні джерела згадують з 1565 року. Жіноче населення лише одного району волинських земель України носило серпанковий одяг. На сьогодні серпанок зберігся у мешканців сіл Берестя, Орв’яниця, Селець, Лютинськ, Мочулище, Ясинець, Крупове Дубровицького району Рівненської області. Естетика, вишуканість, натуральність та простота серпанкових костюмів свідчить про естетичне чуття, тонкий смак селянських майстринь та неймовірну вправність у виготовленні тканини. Українські жінки прагнули створити нитки, які б не поступалися якістю шовковим. На виготовлення повного костюма найбільш умілим ткалям доводилось витратити приблизно рік.

Вже на початку ХХ століття ніде на території України, окрім Рівненщини, серпанку масово не виготовляли. Увага до цього феноменального явища знову повертається наприкінці ХХ ст. У цей час на території Волині зафіксовані унікальні весільні серпанкові костюми кін. ХІХ-поч. ХХ ст. Крім того, знайшлися майстри, які володіли певними знаннями з техніки ткання серпанку. Дослідники довго вивчали, яким чином народні майстрині досягали прозорості домотканої тканини. При цьому серпанкове полотно було напрочуд міцним.

Сьогодні серпанковий одяг є не лише унікальним елементом культурної спадщини України, але й може стати надбанням моди ХХІ століття. Фахівцями Центру дослідження та відродження Волині, який знаходиться у м. Радивилові Рівненської області, протягом останніх трьох років досліджувалися зразки серпанкового одягу, які знаходяться у місцевих та національних музеях, а також у приватних колекціях. Спеціалістам майстерні ручного ткацтва «Легенди Волині» на автентичному обладнанні із натуральних матеріалів вдалося відтворити 8 довершених серпанкових костюмів. Уже розпочато роботу над створенням нової лінії сучасного серпанкового одягу з використанням давніх технологій.

Висловлюємо вдячність музеям, приватним колекціонерам та науковцям за надану допомогу, консультації та одяг для виставки: Національному музею народної архітектури та побуту України, Рівненському обласному краєзнавчому музею, Сарненському історико-географічному музею, Державному науковому центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф, Лідії Орел, Олексію Долі, Людмилі Пономар, Аллі Українець, Раїсі Тишкевич, Юрію Мельничуку, Ігорю Перевертнюку, Володимиру Щибрі.

ВИДИВОпрезентація колекції