Завдання Київського Кобзарського Цеху
- Традиційні музичні інструменти – виготовлення, реконструкція, основи гри.
- Виконавство та просвітництво – традиційне музикування, концертні виступи, влаштування виставок традиційних музичних інструментів.
- Народні обряди та свята – відродження й адаптація в сучасних умовах.
- Наукові пошуки й дослідження з етнології, історії мистецтв, краєзнавства.
Історія
Київський Кобзарський Цех зародився у 1980-х роках на грунті давніх кобзарських традицій. Біля його витоків стояв Георгій Кирилович Ткаченко (1898–1993) – відомий бандурист і художник, який вчився у видатного кобзаря Петра Древченка і доніс кобзарську науку від початку століття до наших днів. З кола учнів та послідовників Георгія Ткаченка згодом постало неформальне об’єднання – Київський Кобзарський Цех. До нього почали приходити люди, які прагнули перейняти мистецтво та світоглядно-філософські надбання кобзарства.
Сьогодення
На сьогодні в Цеху й довкола нього гуртується переважно молодь. Тут відроджують та реконструюють народні бандури, кобзи, колісні ліри, торбани, шоломовидні та криловидні гусла та інші інструменти, опановують традиційні способи гри. Ведеться збір фольклорних матеріалів у польових експедиціях, пошуки в архівах.
Культурно-просвітницька діяльність цехового товариства розвивається у таких напрямках:
- традиційне кобзарювання;
- концерти, виступи у школах, вузах та інших громадських закладах;
- виступи просто неба на масових святах;
- адаптація традиційних мистецьких явищ у сучасних умовах;
- відродження в міському середовищі традиційних народних свят.
У репертуарі цехових співців – думи, історичні пісні, псальми, пісні побутові та жартівливі, народні танці. Окрім традиційних співецьких та інструментальних творів, виконуються імпровізації, фольк-авангард, співана поезія, авторські пісні тощо. Співочий гурт при Цеху прагне популяризувати побутовий та обрядовий гуртовий спів, народні звичаї та обряди.
Офіційна сторінка: http://ceh.org.ua
