В надвечір’я 4 березня в Музеї Івана Гончара гуляли Масницю. Яку ще в народі називають Колодій, Запусти, Сирниця, Масляна. Зазвичай, Масницю справляли на останньому тижні перед Великим Постом.

Весь Масничий тиждень проходив під знаком Колодія. В понеділок Колодій родився, жінки сходились цього дня до корчми чи до когось в хату (дівчат на «бабську колодку» не пускали), витягали із кошика поліно, сповите у пеленки чи рушники і викрикували: «Колодій родився!». Починалася забава. У вівторок Колодію справляли хрестини, у середу – похристини, а в четвер Колодій святкував Масляну: «Ходи, Колодію на нашу затію, будемо їсти, будемо пити, Світ Божий хвалити», у п’ятницю він помирав, а в суботу його оплакували.

Молодь святкувала «колодку» окремо. Дівчата прив’язували «колодки» хлопцям, це могла бути лялька, хусточка чи сувій полотна. «Колодку» в’язали і батькам, що не оженили сина, чи не віддали доньку заміж. Зняти «колодку» самому не можна, слід було її викупити могоричем чи подарунком. Хлопці могли давати викупне стрічкою, хусткою чи навіть коралями, якщо дівка «запала в душу». Дівчата ж перед Великоднем віддавали в свою чергу «колодку», даруючи хлопцям пару писанок однакового взірця.

В Музеї Гончара навчали робити власними руками колодки, відтворювали однойменне обрядодійство згідно традицій різних регіонів України: Житомирщини, Сумщини, Кіровограду, Чернігівщини. А під кінець гулянь випроводжали зиму та зустрічали весну.

Світлини – Богдан Пошивайло