27 листопада в Музеї Івана Гончара відбулися«Запусти» з Валерієм Гладунцем. Гуляла вся неодружена молодь, бо «Пилип не до кожного прилип».

«До Дмитра – дівка хитра, а по Дмитрищу – ще хитріща» – казали в народі. Від Дмитра (9 листопада) переставали ходити старости, а на Михайла справляли останнє весілля, бо Михайло не тільки приїжджає «на білому коні» (зі снігом), але і замикає забави і танці на ключ – за тиждень піст. То ж дівчата, котрих не засватали до Дмитра, мали бути «хитріші», і дуже активно відвідували всі вечорниці, щоб забезпечити собі прихід старостів після закінчення посту.

Парубоцька та дівоцька громади справляли «Запусти» (побутували назви – «Пущеннє», «Постове», «Останні гулі») якраз на Пилипа, тому і передріздвяний піст, що починався на наступний день з 28 листопада, має назву «Пилипівка».

За доброї погоди забаву влаштовували на царині, оболоні чи на тому місці, де влітку збиралася молодь («вулиця»). Коли сутеніло, парубки із музиками обходили село, від хати до хати, шанобливо гукаючи перед ворітьми:«Пане господарю, чи є у Вас парубок чи дівка? Пустіть на «Запусти». А якщо господарі віднікувалися або бурчали, то можна було почути жартівливе у відповідь: «А якщо не будете і на вечорниці пускати, то доведеться на Андрея згадати».

На “Запустах” провели обряд «розплітання коси», розучували колядки та щедрівки, таким чином вже готуючись до Різдва.
Також відбулися ігри, забави та танці у супроводі гурту «Баламути» та проекту «Варйон».

Світлини – Богдан Пошивайло