Національний заповідник «Софія Київська», НЦНК «Музей Івана Гончара» та РОДОВІД-Галерея 24 вересня запрошують на виставку з музейних та приватних колекцій “ЗБЕРЕЖЕНЕ СОНЦЕ. УКРАЇНСЬКИЙ НАЇВ ХХ ст. МАЙСТРИ”.
ЗБЕРЕЖЕНЕ СОНЦЕ – перша виставка проекту УКРАЇНСЬКИЙ НАЇВ ХХ СТ., на якій представлена творчість найвідоміших непрофесійних художників – Панаса Ярмоленка, Марії Примаченко, Катерини Білокур, Григорія Ксьонза, групи полтавських кустарів, Івана Лисенка, Марії Нелеп та багатьох інших. Творчість цих мистців припала на жорсткі 1920-ті, голодні, колективізаційні 1930-ті, воєнні 1940-ві (та й інші не були легкими для українців), але і в найбезнадійніші десятиліття вони створювали яскраві фантастичні твори, в яких багато сонця, щирості, високої і гордої радості духу. Про них можемо сказати, як Луї Арагон про Анрі Матісса, що вони зберегли сонце для молоді у темні часи.
«Збережене сонце» – одне із пояснень того, чому в майстернях професійних мистців так часто зустрічаються наївна картина, ікона, скульптура чи витинанка. Інші пояснення – у словах сучасних українських художників, яких ми запросили до проекту. Вони працюють у глобальному контексті, подорожують світом, виставляються в галереях Європи, Америки, Японії і, разом з тим, чар наїву має до їхніх сердець «найкоротшу дорогу» (слова Арсена Савадова). Ми хотіли через їхній світ, їхнє розуміння побачити творчість «наївних» колег і зрозуміти все про збережене і для них сонце.
Мистецтвознавці Дженіфер Кан (Техас, США) та Наталія Маценко (Київ) підготували не мистецтвознавчі, «художні історії» від мистців: Олег Тістол говорить про Панаса Ярмоленка, Арсен Савадов – про Марію Примаченко, Микола Шток – про Григорія Ксьонза, Петро Гончар – про Марію Нелеп, Микола Маценко – про Івана Лисенка, Олександр Ройтбурд – про Георгія Малявіна, інших одеських наївних художників, Євген Лещенко – про батька Олександра Лещенка, Наталка Гусар, Анатолій Криволап – про Катерину Білокур.
Проект УКРАЇНСЬКИЙ НАЇВ ХХ СТ. задуманий як серія виставок/ лекцій/акцій, які б щонайширше представили наївне мистецтво – роботи непрофесійних мистців, а через їхні твори – життя авторів, їхніх сусідів, родичів, їхні мрії і думки, їхні уявлення про красиве, страшне й казкове – все, що було важливим для них, все, що хотілося малювати!
Дослідження українського наїву – велетенського масиву художньої творчості, що заповнює місце між академічним (професійним) та традиційним (народним) мистецтвом, є й надалі актуальним в Україні. Попри числені публікації, конференції, музейні експедиції, чимало цікавих мистців і їхніх робіт залишаються поза мистецьким контекстом, а ті, що відомі – поза аналізом сучасних мистецтвознавців. Інша проблема українського наїву – його відсутність у глобальному мистецькому світі.
На виставках будуть представлені експонати з музейних колекцій: Національного Музею українського народного декоративного мистецтва (Київ), НЦНК «Музею Івана Гончара» (Київ), Яготинської картинної галереї та Меморіального музею-садиби Катерини Білокур (Богданівка), ІАПМ «Київська фортеця» (Київ), Музею народної архітектури та побуту НАН України (Київ), Київського літературно-меморіального музею-квартири М.Бажана (філія Національного музею літератури України; Київ); а також із приватних збірок: Івана Новобранця (Полтава), Артура Уманського (Київ), Олександра Трофимчука (Київ), Олега Пінчука (Київ), Моргана Вільямса (США), Олександра Панченка (Київ), Василя Кулі (Київ), Лідії Лихач (Київ), ін.
Виставка триватиме з 24 вересня до 31 жовтня у галереї «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська» (вул. Володимирська, 24, Київ).
Відкриття: . Прес-тур о 17.30
Акредитація для журналістів: Валентина Клименко val.klymenko@gmail.com
