
Свято Нового року або Весілля Свічки відзначали на теренах України до кінця XVII століття. Посвяткувати вирішили і нині у столичному музеї Івана Гончара.
Вважалося, що відсьогодні літо повертає на осінь, і сонячного світла стає менше. Тож, господині починали запалювали в хатах свічки. Прикрашену свічку здавна видавали заміж – у такий спосіб виявляючи їй свою шану. Святкування тривало тиждень – люди збиралися на міських майданах і демонстрували свої вміння – кували, плели, готували наїдки, робили ляльок-мотанок та ярмаркували. Молодь відсьогодні починала збиратися на вечорниці.
Галина Олійник, старший науковий співробітник Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”:
“Заходить сонце, день стає коротшим і перший посвіт засвідчували сьогодні. Свічку женили, вірніше комин женили на свічці. Їй робили весілля, вибирали світилок, бояр, її видавали заміж з повноцінним весільним обрядом. І гостину влаштовували, забаву, танці, як на справжньому весіллі”.
Текст – 5.ua
Світлини – Богдан Пошивайло