З 25 травня у київському Музеї Івана Гончара триває виставка “Українська формула. Колір: Анатолій Криволап / Марія Приймаченко / народна картина”.

“Колір присутній скрізь – у пейзажі, у музиці, у малярстві. У останньому він сягає знакового рівня. Сучасне українське мистецтво послуговується кольором розкуто і вільно… Саме колір дозволяє ідентифікувати більшість творів, створених в Україні, як українські”, – зазначають організатори.

Ідеєю виставки є показати особливості кольорової гамми в українському живописі. Представлені три віхи — українська народна картина, химерні твори “народної художниці” Марії Приймаченко та нові роботи Анатолія Криволапа, найдорожчого сучасного українського художника і найвідомішого пейзажиста.

Криволап зізнався, що для виставки обрав, переважно, картини, де зображені сутінки або світанки. За його словами, це вийшло підсвідомо.

Зліва направо: Валерій Сухарук, Анатолій Криволап, Петро Гончар

Куратор експозиції Валерій Сухарук попрохав не порівнювати роботи Марії Приймаченко та Анатолія Криволапа. За його словами, можна шукати паралелі, але обоє митців є унікальними і знаковими постатями світового мистецтва.
Самому Анатолію Криволапу сподобалася ідея представити одночасно свої роботи з народними картинами й творами Приймаченко.

“Задум дуже цікавий, тому що творчість Марії Приймаченко — генетика й образи дохристиянського періоду, – зазначив художник. – Мені цікаво порівняти зі своїм генетичним корінням. Також цікаві картинки на склі. Коли я декларував новітній український пейзаж, то казав, що в новій інформаційній системі легко дуже впізнається малюнок, тобто достатньо кілька начерків і все зрозуміло. А вже образна сила покладається на колір, який повинен бути вихідцем з народного костюму і мистецтва. Наприклад, плахта — це ж такий колористичний шедевр. Сплав такого образу пробуджує той національний пейзаж, який для України взагалі був найголовнішою темою”.

Валерій Сухарук вважає, що українське мистецтво завжди можна впізнати за кольором. За його словами українська колористика яскрава, а найголовніше — природна. Він розповів про це на прикладі робіт Анатолія Криволапа.

“Ось дивлюся я на “Сільський пейзаж”… Едуард Димшиц (мистецтвознавець — Gazeta.ua) буквально за тиждень до того мені сказав: “Я ніколи раніше не бачив такого зеленого”. Я також не бачив і, звичайно, подумав, що Криволап його придумав. І я був просто шокований, коли якось ішовши пізно увечері — коли щойно було сутінки, а потім відразу ніч — бачив небо і зорі, але частина неба, де щойно зайшло сонце, була саме такого зеленого кольору. Я був просто вражений! Я стояв там півгодини і не міг повірити. А це реальні мотиви, без жодного натяку на те, що колір вигаданий. І ще одна картина “Український мотив. Тиша” — ось те сонце. Такий яскравий червоний! Коли ми виїжджали увечері з помешкання Анатолія… Дивлюся — село, дорога і над дорогою висить сонце з картини Анатолія”.

Виставка триватиме у музеї Івана Гончара до 7 липня.

Ольга Скороход,  Gazeta.ua
Світлини – Богдан Пошивайло