Майстер-класи з писанкарства в Музеї Івана Гончара практикують вже другий рік. Тиждень тривали вони торік, а цього року на заняття почали запрошувати вже за місяць до Великодня. Охочих розписати свою писанку, за словами організаторів майстер-класу, чимало.
— За вихідний день понад півсотні буває, а цього разу навіть більше прийшло – хвалиться писанкарка Лариса Головня. – До нас приходять цілими родинами, дітки з батьками, дідусі й бабусі з онуками, студентів дуже багато. Для маленьких діток з традиційних писанок я підібрала легенькі малюночки. У нас на занятті більшість пише свою першу писанку. Але всі йдуть з готовою писаночкою додому, хоч і перші, але гарні роботи виходять, усі задоволені.
Накреслені олівцем лінії акуратно наводять воском
Охочих пописанкувати було чимало
Богдан Петричук писанкує краще за дівчат
Богдан Петричук з села Бабин Косівського району Івано-Франківської області свою першу писанку написав три роки тому. З того часу щороку перед Великоднем пише не менше як сорок писанок. От і цього разу, гостюючи у столиці, він прийшов на майстер-клас в Музей повправлятися писачком.
— У нас є така писанкарка Марія Іванюк, то її мама ще за Польщі писала писанки на замовлення. Люди приносили їй звичайні яйця, а забирали вже готові писанки. Якось я попросив пані Марію, щоб вона понаписувала такі яйця, як писала її мама. Виявилося, вони простіші за гуцульські. Мама цієї писанкарки мала зразки старих писанок і завжди точно їх копіювала, щоб раптом до знаків нічого не додати чи не пропустити. Казала, що не можна змінювати узори, бо кожен з них за щось відповідає.
Писанкарству я навчився саме в Марії Іванюк. Хотів цього навчитися, то сидів писав і так навчився. Окрім курячих, пробував писати і на качачих і гусячих яйцях. Спочатку мені було краще на гусячих, тому що вони досить тверді. Бо як тільки починав, яйця просто чавив в руках. Загалом, десь вже півтори сотні написав, але це небагато.
Писанкарський інструментарій
Місце для фарбування писанок
Фарбування - процес відповідальний
З простого яєчка Великодня писаночка
Традиційно писанки пишуть від Стрітення до Трійці. Спочатку яєчко добре обмивають у чистій воді, промокають папером чи ганчіркою і легенько наносять олівцем візерунок. Перед фарбуванням яйце на кілька секунд занурюють в оцет. Він обезжирює шкарлупку і сприяє тому, щоб краще бралася фарба.
Фарбувати писанку треба від світлішого до темнішого кольору – після білого має бути жовтий, потім оранжевий, червоний; якщо зелений, то він кладеться тільки після білого або жовтого, бо після червоного зелена фарба не візьметься, — радить писанкарка Лариса Головня.
— Пофарбували в зелений колір, замалювали воском те, що потрібно, і якщо потім хочете отримати яскравий червоний, то потрібно яєчко занурити в содовий розчин (столова ложка соди на півсклянки холодної води). Цей розчин трішки висвітлить зелений, неначе змиє його. Потім треба промити яйце чистою водичкою, щоб сода не лишалась, і далі фарбуємо в червоний.
Навчатимуть писати писанки в Музеї до кінця березня. Великдень цього року святкуватимуть 4 квітня, тож до того часу всі можуть встигнути зробити великодні писанкові подарунки рідним та друзям.
Текст та світлини Катерини Качур
