На початку жовтня діти з фольклорної школи «ОРЕЛІ» та дитячого фольклорного гурту «БУДИМИР» гостювали у Крячківці, переймали традицію полтавського багатоголосого співу.
Вже давно відчувала, що передача пісенної традиції не відбувається через вивчений наспів і текст. У 2012 році на фестивалі «Арт-поле» в Уніжі під одним дахом перечікували дощ з учасниками гурту «Древо» з села Крячківка. Поки ховались від зливи – діти разом з учасницями гурту переспівали усі пісні, яких зроду-віку не чули й не знали. Отак просто, не знаючи слів і наспіву співаєш пісню (це відчуття знайоме багатьом, кому доводилось бути в подібній ситуації). Лише треба, щоб тебе «за руку тримала» носій «цієї інформації», або «близько притулялась»), тобто треба бути в полі цієї людини. Тоді й отримали запрошення приїхати до Крячківки, щоб побути в енергетиці тих людей і тієї землі. Унікальні записи раннього складу гурту, про який зняті фільми і складені легенди не зможуть замінити такої зустрічі. Зустрічі світів двох поколінь. Дітей зі столиці та носіїв джерельної генетичної інформації.
Не знаю, чи повториться така зустріч знову і не знаю чи потрібно, але діти вже виконують з десяток пісень, співаних разом на тому святі-зустрічі. І тут вже не грають значення фонетичні та інші особливості, яких по-справжньому ми ніколи не зімітуємо. Правда в іншому.
Наступного року гурту «Древо» 55 років. Пісні з їхнього репертуару рахуються сотнями і сягають XVIII ст. Вони навчають крячківському співу у Польщі, Німеччині, Франції. Їх пісні співають від професійних фольклорних гуртів до відомих сучасних виконавців у різних інтерпретаціях. Унікальна традиція багатоголосся, яку пам’ятає ця полтавська земля є, без перебільшення, надбанням людства. Головне, ці пісні співати, а не лише зберігати на платівках, як скарб минулого. Дай Боже здоров’я усім учасникам гурту і продовжувачам традиції.
“Древо” — ансамбль села Крячківка (Полтавщина), відомий далеко за межами України своєю унікальною технікою багатоголосся, вперше зібрався в 1958 році. Ансамбль “Древо” має учнів у Західній Європі, Африці, Америці і навіть в Японії. Учасниці «Древа» виконують старовинні пісні XVIII—XIX століть Полтавщини, а також пісні, складені чи доповнені ними самими.
Видиво передачі пісенної традиції
Мирослава Вертюк (текст), Марічка Квітка (фото), Володимир Хоменко (відео), Медіа-центр НЦНК “Музей Івана Гончара”
Один відгук