В рамках Міжнародного дня музеїв та з нагоди святкування Дня Києва в Музеї Івана Гончара не спали цілу ніч. Під сяйвом місяця співали давні народні пісні, за допомогою телескопа, яку надала Головна астрономічна обсерваторія НАН України, розглядали яскраві світила зоряного неба. Пригощалися козацьким кулішем, трав’яними напоями, кавою та тістечками, також було частування від винного спонсора INKERMAN. А за участі відомого українського режисера Олеся Саніна гості нічного проекту мали можливість переглянути забуті та заборонені, давні та сучасні українські кінокадри.
Окремої уваги заслуговує вистава “Жорна часу”, яку музейні актори поставили вперше. Ідея показати цю виставу народилась від бажання розкрутити якимось чином закам’янілу композицію жорен в залі “Буття”, з якої починається експозиція музею і довкола якої все “розкручується”, – розповідає ініціатор дійства Мирослава Вертюк. – Так і народилась та рухома конструкція, на якій мали можливість обертатись довкола жорен гості вистави. Цей рух, власне, і вмотивував жанр дійства. Це вже мала бути не вистава, а кадри з життя українців, тобто це мало народитись кіно. Картинка – обертання – зупинка – інший кадр, а далі рух синхронно з актором, тут тебе вже долучають до гри, в яку грають актори, далі знову кадр. Тобто така багатовимірність нова для глядача і надзвичайно багатогранна щодо можливостей актора. Сама ж дія, тобто кадри – чиста етнографія. Спів, атрибути, предмети, речі, майстри, тексти, тварини, драбини – все справжнє. Через кадри проявляється основна ідея вистави – повернення в дитинство, повернення до початку буття, до першовитоків. Рух в часопросторі здійснюється на жорнах часу. Повернення в дитинство – осягнення вічності буття. Діти-янголи сходять у дійстві з небес, щоб допомогти нам, дорослим, відкрити в собі те глибинне, первісне, дитинне, зрештою – вічне.
На завершення нічного дійства усі, хто проявив витримку і залишився в Музеї до ранку, зустрів незабутній світанок над схилами Дніпра. Це стало можливим завдяки щойно збудованій (і навіть ще недобудованій) Козацькій вежі на подвір’ї музею, з якої відкривається чудова панорама на Києво-Печерську Лавру та місто по той бік Дніпра.
Організатори проекту висловлюють щиру подяку партнерам та спонсорам, зокрема компанії INKERMAN, котра забезпечила частування вельмишановних гостей події.
Світлини – Богдан Пошивайло та Богдан Гдаль
Винний спонсор:
