Художник з Хьюстона відкрив у музеї Гончара виставку своїх робіт

28 лютого 2011 о 21:03 | Відбулося, Новини культури, Преса про нас

Мерілін Монро з вусами Йосипа Сталіна, а сам диктатор – з червоними губами та родимкою – візиткою голлівудської блондинки. Все це намальовано на золотому іконописному тлі. Такі незвичайні писанки – плід авторської фантазії Нестора Топчія, художника з американського Хьюстона. Українець за походженням 23 лютого відкрив у музеї Івана Гончара виставку своїх робіт.

25 робіт-мініатюр на білих стінах музею з першого погляду скидаються на уламки старовинної стіни. Гострі кути і незвичні форми підкреслюють обриси зображення. Ось – рука Апостола з тисненим золотим яйцем між трьома пальцями, складеними, щоб перехреститись. А це – Всесвіт через українську писанку. Більшість робіт виконані на тьмяному золотому тлі, як ікони. Мистецтвознавець Петро Гончар каже – так автор возвеличує своє его. Це – типовий прояв західної філософії.

Петро Гончар, директор музею ім.І.Гончара:

– У них основа філософії – світ через моє бачення. І головне в усьому, навіть у сприйнятті ікон – своє бачення. Індивідуальність. А золоте іконописне тло він використовує для самовозвеличення.

Нестор Топчій вдруге в Україні і дуже просився у Петра Гончара провести виставку саме в цьому музеї. Тут – справжня Україна і її коріння, каже художник. У своїх роботах від схрестив традиційно українське і модернове західне.

Нестор Топчій, художник:

– Золоте тло – це вічність. На ній всі уламки сучасності набувають іншого змісту.

У одних глядачів роботи Топчія викликали нерозуміння, а у інших – бажання зберегти для себе, сфотографувавши на мобільний. Ніна Матвієнко вбачає в них дотик інтимності. Їй найбільше подобається “Всевидяче око”.

Ніна Матвієнко, народна артистка України:

– Те, що там багато золота – це говорить про космічне піднесення. І те, що там прописані нібито побутові речі – вони все рівно космічно опромінені.

Попри те, що на виставці більшість робіт – картини на дереві, головні експонати – ось ці писанки. Вони стоять на чотирьох кутах стола нічим не закріплені – художник просто вгадав баланс.