Ляльки-мотанки, павуки з соломи, дідухи. Все це – атрибути українського Різдва. У столичному музеї Івана Гончара відкрився ярмарок подарунків. Майстри з усієї України підготували свої кращі вироби. Більше того, для охочих зробити подарунок власними руками вони навіть проведуть майстер-класи.
Ніяких Дідів морозів і Снігурочок. Коза йде – Новий рік веде! Столяр Іван Приходько з села Дударки стверджує: хто на свята погладить козу – здоров’я набереться на цілий рік.
Іван Приходько, різьбяр по дереву:
– Коза – вона ж цікава, вона химерна, вона молоко дає, вона ніколи не хворіє, вона і шерсть дає, а головне-веселить людей.
Середина грудня – саме час в’язати солом’яних дідухів. На свята в них поселяються душі предків, які оберігатимуть всю сім’ю. Навчитися плести з соломи може кожен. Головний секрет один – матеріал треба зібрати вчасно. Якщо солому намочить дощ, вона стане ламкою.
Зовсім не ялинка, а солом’яний павук був символом нового року в українському селі. Вважається, що павук з нічого може створити для себе цілий всесвіт. А значить і така ось прикраса принесе в дім достаток і шастя.
Ткати новорічні орнаменти на такому ось станку, все одно що грати на музикальному інструменті. Раз сфальшивив – і загальне враження зіпсоване. Не меншої майстерності вимагає і французьке біскорню.
Тетяна Прочева, майстер ручної вишивки:
– Клітиночка в клітиночку тут має бути оцей шов бек стіч, це дуже скурпульозна робота, щоб вийшла така форма.
А ось зробити до дня святого Миколая ляльку-мотанку могла кожна господиня. Вона вважалася посередником між світом живих і мертвих. Щоб не причиняти нікому шкоди випадковою схожістю, ляльку робили безликою.
Ірина Суліковска, художник:
– Так само, як в кожної хазяйки свій борщ, так і в кожної майстрині своя лялечка. Може і з ручками там бути, а в мене от така розробка, вона простенька. Головне – це зробити образ.
Солом’яні коники, паперові ангели і глиняні дзвіночки. Святкові прикраси були ще й оберегами. А їх, стверджують майстри, треба робити самим. Хай і не виходять такими гарними, як в магазині, зате в кожен вкладена частинка душі.
Текст – Ірина Юсупова, “Подробности”. Телеканал “Інтер”
Світлини – Катерина Качур та Богдан Пошивайло
