А ви знали, що в українській пісенній традиції побутує більше текстів пісень, аніж мелодій? Кожен пісенний жанр (наприклад, колядки, веснянки, весільні, козацькі, колискові пісні, тощо) має свій набір мелодій.

“Наприклад, якщо ми беремо колядки і щедрівки, то текстів колядок може бути, скажімо, п’ятдесят штук, а мелодій для них всього десять в кращому випадку, – розповідає Сусанна Карпенко, науковий працівник НЦНК “Музей Івана Гончара” та керівник фольклорного ансамблю “Божичі”. – На кожну мелодію може припадати кілька різних текстів. І те саме відбувається у всіх жанрах. У весільних піснях, наприклад, текстів може бути дві-три сотні, а мелодій всього п’ятнадцять”.

Різні тексти пісень на одну мелодію 

Щедрівка “Шо за гаєм-гаєм, гаєм зелененьким” походить з села Гутище Сосницького району Чернігівської області

[soundcloud id=’290214470′ artwork=’false’ playerType=’html5′]

Щедрівка “Шо по горі да по гироцці” (с.Гутище Сосницького р-ну Чернігівської обл.)

[soundcloud id=’290215026′ artwork=’false’ playerType=’html5′]

Під час фольклорної експедиції кожен її учасник прагне записати якомога більше мелодій. Для цього музиканту-фольклористу необхідно знати тексти пісень, які могли побутувати в тому чи іншому регіоні. Нагадуючи виконавцю текст, якщо пощастить, фольклорист може записати ще нечуту досі мелодію.

А буває й по-іншому: одна й та сама пісня в різних селах може співатися на різну мелодію. Текст міг потрапити з одного села в інше й там його могли вже по-іншому мелодично інтерпретувати, залежно від місцевої традиції.

Однакові тексти пісень на різну мелодію

Щедрівка “Як сів Христос да вечеряти” (с.Нікольське Петропавлівського р-ну Дніпровської обл.)

[soundcloud id=’290218655′ artwork=’false’ playerType=’html5′]

Щедрівка “Сів Сус Христос да вечеряти”; виконує фольклорний ансамбль “Божичі”

[soundcloud id=’290217057′ artwork=’false’ playerType=’html5′]

Найчастіше трапляється перше явище: коли є багато текстів, які співаються на одну мелодію, – каже Сусанна Карпенко, яка разом зі своїми колегами регулярно їздить в наукові експедиції селами України:

“Це ж по суті музичні формули, які закріпилися за кожним жанром, – вони дозволяють втримувати в пам’яті велику кількість текстів. Бо якби було багато різних мелодій, кожен текст на різну мелодію, то пам’ять так побудована, що вона би не справилася з такою кількістю інформації, а так виходить, що мелодична інформація в меншій кількості закріплює за собою оці всі тексти. В такий спосіб вони тримаються купки, будучи закріпленими за такою ритмо-мелодичною конструкцією”.

Ще існує таке цікаве явище як рефрени, або приспіви, яких досить багато в українських народних піснях. Науковці пов’язують це теж із властивістю пам’яті людини, бо завдяки приспівам люди швидше згадують самі куплети.

“Зазвичай, якщо починаєш запитувати пісню, у якій є приспів (знову ж таки чи це колядка, щедрівка, чи веснянка з приспівом), то виконавці починають згадувати мелодію з приспіву. Вони починають співати приспів, а тоді враз виходять на мелодію куплета. Виходить, що сам приспів через те, що він багато разів повторюється, краще фіксується в пам’яті і тоді він дає можливість швидше згадати весь текст пісні” – пояснює фольклорист Сусанна Карпенко.

На світлині науковці музею Івана Гончара Мирослава Вертюк та Сусанна Карпенко готуються до зустрічі з гуртом жінок та чоловіків села Савлуки Малинського району Житомирської області. Дівчата записують слова пісень, щоб за нагоди нагадати їх місцевим жіночкам і віднайти ще нечуті мелодії.

Під час запису пісень від місцевих мешканців села Савлуки на Житомирщині

Експедиція відбулася 23 жовтня 2016 року.

Катерина Качур, НЦНК “Музей Івана Гончара