Ця відеолистівка – маленьке віконце у світ українського Різдва і давніх традицій колядування.
З такими – чи подібними, чи інакшими – зірками в Україні спокон віків ходять колядницькі ватаги. Від дому до дому, від хати до хати…
Науковці сьогодні стверджують, що колядування – невід’ємна частина нашого культу предків. Колядники, як і щедрівники, стають немов би їхніми посланцями, і від імені прадідів провідують нас сьогодні – приносять звістку про Різдво, оповідають колядою про колишнє творення світу і зичать усіляких гараздів господарю, господині і кожній господарській дитині. Тому й годиться їх пошанувати якнайкраще; тому й недобре, якщо вони обминають чийсь дім – вони снують ту ниточку, якою пов’язаний у сьогоденні цілий український рід, і так поєднують минуле з майбутнім…
Зірки, що ви їх тут бачите, були привезені до Музею народної архітектури та побуту з села Нижанковичі Старосамбірського р-ну Львівської обл. І це ще не всі – навіть із цього одного села! Важко, просто неможливо уявити собі те розмаїття, яке зберігає народна колядницька традиція по всій Україні!..
Ходить-походить місяць по небу, Кличе-покличе зорю до себе: Ходімо, зоре, з нами гуляти, З нами гуляти − колядувати! |
Ой дай же, Боже, у полі роду, У полі роду, у хаті згоду! Віншуємо вас щастям-здоров’ям, Щасливії свята, многії літа! |
Христос народився! Славімо Його!
А ми ходимо-походжаємо. Святий вечір!
Ми цього двора не минаємо. Святий вечір!
А ми й у цей двір завертаємо. Святий вечір!
Щастям-здоров’ям наділяємо. Святий вечір! Добрий вечір!..
Колядницькі зорі, що мандрують тут по небу, належать до фондової збірки Національного музею народної архітектури та побуту України. Вони щороку експонуються на різних виставках – див., наприклад, у нас.
У відео використані світлини Володимира САВИЧА.
Обробка зображень та монтування відео − Михайло МАТІЙЧУК і Катерина МІЩЕНКО.
Колядує київський гурт автентичного співу “Отава” під керівництвом Ганни КОРОПНІЧЕНКО.
Підготовка публікації: − проект Музею Івана Гончара