Звертаємось до Вас, шановні пані та панове, котрі вишуковують старовинні сорочки з метою дати їм друге, а то й третє життя.

Речі, створенні руками наших дідів-прадідів, заслуговують на шанування, милування та повагу. Вони є музейними експонатами і повинні зберігатися в своєму первинному вигляді. Ваше щире бажання зробити з них модну і сучасну річ, використовуючи тільки декоративні елементи, призводить до зменшення культурної спадщини.

Таке ставлення до артефактів нівелює їх духовну складову, знищує саму суть речей. Забуваючи про значення традиційної сорочки, ми легковажно замінюємо її сучасною “вишиванкою”, що в сучасному світі може означати лише дурний тон.

Актуальність цього питання викликана частими зверненнями людей щодо того, “як краще” порізати сорочку, щоб добути максимальну красу. В такій гонитві за створенням родзинки українськості відбувається руйнування пам’яті предків, замість її збереження. Наш патріотизм підкреслить пізнання і дослідження власної історії, а не кількість автентичної вишивки на сорочці.

Ми закликаємо всіх любителів носіння національного вбрання до грамотного і достойного відтворення українського стилю. Через 25 років будемо мати вже два покоління вільних людей. Подбаймо ж про спадщину, що ми їм передамо: це буде українська народна традиція чи власна фантазія на цю тему?

Будьте мудрими і любіть Україну!

Сектор “Тканина”
НЦНК “Музей Івана Гончара”