24 серпня Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” до 25-ї річниці Незалежності України представляє новий перформанс ВЕСІЛЬНІ ФРЕСКИ.

Творчий маніфест проекту

Спів як благословіння, вбрання як музика, обряд як причастя

Родина – перший і головний простір самоідентифікації особистості.

Весілля як світотворчий момент у народженні сім’ї та продовженні роду є кульмінацією людського буття. Воно зберігає коди національної ідентичності та історичний етносоціокультурний досвід предків, який для наступних поколінь набуває значення цінності.

Традиція вбирає в себе споконвічні смисли, концентрує їх і передає у майбутнє через образи, символи, метафори.

Засвоєння духовних цінностей роду і народу є засобом їх продовження і формою самопізнання.

Буття людини постає не лише як наступність життєвих перехідних циклів, а й як усвідомлення цінності людського універсуму, духовності поколінь, їхньої соціокультурної детермінації у системі “родина – нація – світ”.

Здорова родина, що формується і розвивається, вбираючи духовно-практичний досвід попередніх поколінь, морально-етичні та ціннісні орієнтири, має стати основою майбутньої міцної Держави.

Проект “Весільні фрески” створений на основі давніх піснеспівів, символів та архетипів. Тіні предків, що тримають міцний фундамент кола життя, колажі весільних пісень та обрядів незримо нас благословляють і проявляються своєю повсякденною присутністю в нас. Традиційні образи та дії у виставі набирають символічного звучання і є засобом проявлення архетипів роду, родини, дерева життя. Живопис наспівів, вбрання та обрядів малює сакральну квітку життя. Весілля як простір переходу і невагомості дарує спілкування із пращурами та причастя майбутнім, вбирає в себе глибинні форми культури народу і є найвищим проявом людського буття. Кожна квітка життя виростає на родовому/світовому древі і стає вічністю.

Сцена: Подвір’я Музею Івана Гончара // День в історії: 25 річниця Незалежності України // Рік: 2016

Дата: 24 серпня // Година: 21:30 // Вхід: Вільний