Музей Івана Гончара продовжує лекторій про традиційне народне вбрання.

17 листопада | 15:00 | Мистецька галерея Музею Івана Гончара
Лекція 2. Архаїка Полісся ІV. Волинська область.

Колір: білий, червоний.
Орнамент: геометричний.

Факт: Характерним для багатьох поліських районів Волинської обл. у 1970-ті рр. було бездоріжжя, відсутність електрики на хуторах та дохристиянські вірування населення. Та саме це надало традиційному укладу життя особливої стійкості. Аж до кінця ХХ ст. жінки ткали традиційні сорочки з рукавами – “барабанами” і на весіллі коротко відрізали своє волосся, що означало покору чоловікові протягом всього життя.

Формат: Демонстрація процесу одягання традиційного вбрання, що супроводжується цікавими фактами з джерел та “з поля”.

Факти про: складові українського народного строю, орнамент, колорит та форми одягу, стійкість традиції.

Тези: Регіональні особливості та відміни єднають етнос в один народ, самобутній та самодостатній.

Теги: Поезія традиційного побуту; цінність вища за ціну.

Лектор: Олександра Сторчай, старший науковий співробітник НЦНК Музей Івана Гончара

Словник:
Припулка – передник з полотна.
Фартух – спідниця з грубого домотканого полотна, оздоблена тканим орнаментом.
Ковч – пристрій для валяння сукна руками.
Брижі – святковий головний убір свахи — високий обруч, обшитий стрічками та намистинами, одягався поверх намітки.
Кокошиця – високі пучки півнячого пір’я, що вставлялися над скронями, доповнюючи головний убір свахи.

Вхідний квиток – 50 грн.

Для участі просимо попередньо зареєструватись –

http://bit.ly/istoriya-kostyuma-bilyzna

На фото: Пояс плетений. Волинська обл., Любешівський р-н., с. Проходи. І пол. ХХ ст. Вовна; ручне плетіння.