Фотопроект Анатолія Заїки “Естетика майдану. До річниці Революції гідності”
Більше про фотопроект на be-inart.com.
Давні греки філософську категорію ЕСТЕТИКА розуміли як чуттєво-пізнавальний процес діяльності людини і суспільства, споглядальне, або творче відношення людини до дійсності. Основними естетичними категоріями ЕСТЕТИКИ виступають прекрасне і потворне, патріотичне і критичне, піднесене і низьке, драматизм, трагічне і комічне. Майдан 2013 –2014 років до цих категорій додав ще й політичну.
Важливість політичної складової Революції гідності окрім зміни влади, полягає ще і в тому, що Президент Петро Порошенко підписав указ про відзначення щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи. — «Революція гідності, яка була надзвичайно важким іспитом для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи».
Все почалось у четвер, 21 листопада 2013 року, коли Кабмін України на таємній частині свого засідання ухвалив постанову, якою призупинив процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом. У соціальних мережах поширились заклики прийти на Майдан Незалежності, щоб висловити протест. Станом на 23:10 на Майдані було близько 2 тисяч людей. 24 листопада 2014 року В Києві відбулась велика хода та мітинг на Майдані Незалежності, які зібрали більше ніж 100 тисяч громадян України. Через два дні дві колони студентів з КНУ ім. Шевченка та НаУКМА пройшли спільною ходою до Майдану Незалежності. Київська влада заборонила молоді знаходитись на майдані, мотивуючи тим, що треба ремонтувати площу і встановити новорічну ялинку (надалі «йолка Януковича»). Розпочалась імітація початку ремонтних робіт. Але студенти не розходились. 30 листопада Близько 4 ранку беркутівці оточили площу і жорстоко побили учасників протесту, переважно студентів. При розгоні Євромайдану силовики активно використовували палиці і звукошумові гранати. 35 учасників були затримані, кілька десятків отримали важкі поранення. Декому вдалось сховатись в Михайлівському соборі. Ця подія стала однією з ключових у мирному спротиві активістів: якщо раніше вони відстоювали лише Угоду про асоціацію, то після — наголошують на правах людини та принципах свободи та демократії.
Пісні Вакарчука виявилися сильнішими за «вертикаль» Януковича. Гасла політичних партій, їх «рейтинг» в медіапросторі поступаються руху української молоді. Саме вони перші вийшли на майдан в листопаді 2013 року як діюча сила демократизації суспільства. Згадаємо два майдани 2013 року — на Європейській площі, організованої політичними партіями демократичного спрямування і кілька сотень молодих патріотів, які згрупувалися навколо монументу незалежності. Подальші трагічні події об’єднали їх саме на Майдані.
Музика Океана Ельзи і текст пісні Святослава Вакарчука «Вставай» стали гімном Майдану:
Вставай! Мила моя, вставай!
Мила моя, вставай! Мила моя, вставай!
Давай! Мила моя, давай! Мила моя, давай!
Більшого вимагай!
Запрошуємо згадати революційні події, споглядаючи світлини, що представлені на виставці!
Виставка триватиме до 3 грудня 2015 року.
Вхід на виставку за загальним вхідним квитком до музейної експозиції.
Вартість квитка: 30 грн. – для дорослих, 9 грн. – для студентів, школярів, пенсіонерів.
Музей працює щодня, з 10:00 до 17:30, окрім понеділка та останнього вівторка місяця.
