Десятого листопада – день Великомучениці Параскеви, або святої П’ятниці.
В Україні святу великомученицю Параскеву-П’ятницю шанують із часів Київської Русі. Християни звертаються до неї як до цілительки у найтяжчих душевних і тілесних хворобах, а також покровительки сімейного благополуччя.
У пошані до святої Параскеви вчені вбачають залишки культу богині Мокоші. Вона — єдине жіноче божество серед слов’янських язичницьких богів. Її ідоли за князя Володимира Великого стояли на дніпровській кручі на місці теперішньої Андріївської церкви. Вважалася покровителькою водойм, дощу, жінок і жіночої роботи, особливо прядіння й ткацтва. Мокошу шанували як божественну пряху, що при народженні випрядає нитку долі кожній людині.
Мокошу також вважали покровителькою торгівлі. З язичницьких часів залишалася традиція влаштовувати великі базари й ярмарки в п’ятницю. До кінця ХVІІІ ст. в Україні був звичай на торжищах ставити дерев’яні фігури Параскеви-П’ятниці.
Колись парубки постилися на Параскеву П’ятницю, щоб випостити собі гарну й хазяйновиту жінку. Дівчата — щоб вдало вийти заміж. “П’ятінка, моя матінка, допоможи хоч ти, шоб мені замуж піти“. Дівчата просили у Параскеви П’ятниці, шоб не був муж п’яниця, шоб були діти непитущі. Для цього заносили в церкву льон або матерію, дарували рушник на ікону.
До початку XX ст. в Україні був звичай “годування” Параскеви-П’ятниці. На Параски, а також у п’ятницю на Страсному тижні господиня накривала стіл білою чистою скатертиною, ставила канун — розведений мед. Кожної п’ятниці протягом року на ніч залишала на столі хліб-сіль, кашу й ложку — “для П’ятінки”.
Коли Бог розподіляв свята, то П’ятниця, за переказами, випросила собі один день на тиждень, щоб дати жінкам відпочинок. Тому вона суворо забороняє жінкам у цей день тяжко працювати, прясти, снувати, ткати і прати білизну.
Вважали, що вночі Параскева П’ятниця в образі високої молодої жінки з поколотим веретенами й голками тілом приходить до тих, хто працює в п’ятницю. Або уявляють її на гусячих ногах, з величезними грудьми, які вона закидає за спину. За неповагу до себе могла наслати на пряху головний біль, лихоманку, ломоту в кістках або покарати наглою смертю.
Кажуть, що дівчатам голову мити і чесатися не можна в п’ятницю, не можна співати і сміятися. “Хто в п’ятницю сміється, той в неділю плаче“. Вірили, що той, хто дотримується щоп’ятниці посту, піде в Царство небесне і ніколи не хворітиме на пропасницю. У п’ятницю утримувалися від подружніх обов’язків, щоб діти не народилися каліками. А сон п’ятничний — віщий. Він збувається завжди. Хоч і через два, хоч і через 10 років.
В Україні був переказ про 12 п’ятниць, які треба вшановувати суворим постом. Після шостої із 12 п’ятниць нібито вві сні з’явиться Параскева П’ятниця. Вона відкриє людині половину її майбутнього. А після дотримання всіх 12 п’ятниць — повністю все, що чекає.
1. Перша п’ятниця Великого посту — оберігає від несподіваної смерті.
2. П’ятниця перед Благовіщенням — ім’я того, хто постує, буде записане в Бога.
3. Страсна П’ятниця — оберігає від страшних хвороб.
4. П’ятниця перед Вознесінням — оберігає від утоплення.
5. П’ятниця перед Трійцею — охороняє від муки вічної.
6. П’ятниця перед Петрівським постом — береже від великого смутку.
7. П’ятниця перед Різдвом Івана Хрестителя — від вогню захищає.
8. П’ятниця перед днем Іллі Пророка — охороняє від грому та блискавки.
9. П’ятниця перед Успінням — оберігає від лихоманки.
10. П’ятниця перед Кузьмою й Дем’яном (14 листопада) — боронить від голодної смерті.
11. П’ятниця перед днем Архістратига Михайла (21 листопада) — ім’я того, хто постує, буде записане в Богородиці.
12. П’ятниця перед Різдвом — той, хто постує, при смерті побачить Богородицю.
П’ятниця вважається днем нещасливим для роботи на городі, для початку нової справи. Не можна сіяти, орати й сапати, щоб не було граду, бо “в п’ятницю Бог чортів скидав із неба“.
Остерігаються цього дня щось віддавати або позичати, щоб “не віддати щастя”.
Водночас у п’ятницю добре садити квочку на яйця — усі курчата вилупляться, переважно будуть курки.
traditions.in.ua, volyn-kray-mus.at.ua (світлина)
