Зйомки промо роликів до 20-ліття Музею Івана Гончара продовжуються. Цього разу до проекту долучилися учасники українського музичного гурту “Kozak System” Іван Леньо та Володимир Шерстюк. Вони відклали вбік синтезатори, гітари й барабани та взялися за інші інструменти – молоти та молотки, аби викувати собі справжню козацьку шаблю. Робота велася під керівництвом знаного народного майстра Олександра Ходаківського. Зйомки відбулися у реконструйованій кузні початку 20 століття в Музеї народної архітектури та побуту, що у селищі Пирогів на околиці Києва.
Учасників “Kozak System” одягли в автентичний одяг з колекції Музею Івана Гончара – у справжні лляні сорочки та штани, а також у чоботи від майстерні автентичного українського костюму “Шляхетний одяг”. Коваль позичив свої робочі фартухи, оглянув перетворених у підмайстрів музикантів й одразу попередив “Так в кузні не працюють, піднімайте штани і навипуск їх трішки зробіть. Бо, не дай Бог, якась окалина туди попаде…”. Робота в кузні серйозна, важка і потребує спеціальної підготовки й дотримання заходів безпеки.
Іван Леньо, акордеоніст, учасник гурту «KOZAK SYSTEM»
Володимир Шерстюк, бас-гітарист гурту “KOZAK SYSTEM”
У кузні
Олександр Ходаківський, коваль
Щоправда, ковалі не позбавлені почуття гумору. “Прийшов учень до майстра і просить його навчити ковальської справи. Той і почав научати: “Бачиш, кладу залізяку в горно, нагріваю її, витягую, кладу на ковадло, махну головою, а ти по ній бий””, – розсмішив пан Олександр давнім анекдотом про те, “Як учень став одразу майстром-ковалем”.
На щастя, в нашому випадку одразу ставати ковалями ніхто не прагнув. Хлопці з Kozak System поступово опановували ковальське ремесло: вчилися тримати молоти, нагрівати метал в печі, контролювати температуру нагріву та формувати зі шматка металу за допомогою молотків потрібну форму. Як це, власне, відбувалося, в аудіозаписі та на світлинах нижче.
[uppod audio=https://old.honchar.org.ua/wp-content/uploads/2013/09/Kozak-System.mp3 /]
“На акордеоні легше грати”, – каже один з лідерів «Kozak System» Іван Леньо після тривалого вправляння ковальським інструментом. За подібну роботу хлопці беруться вперше. Їм цікаві секрети ковальської справи й постійно розпитують майстра. Особливо ж цікавляться історією шаблі. До слова, працівники Музею Гончара на знімальний майданчик привезли з собою старовинну шаблю позичену з приватної колекції.
“Це шабля перського походження, тип клинка шамшировський, – одразу визначає походження колекційного експонату пан Олександр. Каже, за 17 років своєї ковальської діяльності чимало шабель переробив, навіть шпаги виковував, три з яких були замовили з самого Ватикану. Розповідає, що існує кілька типів шабель, що використовувалися на теренах України. Зокрема, шаблю “чечугу” або “ординку”, яку майстер навчав робити хлопців з Kozak System, запорізькі козаки кували собі самі. Із привозних широко використовували “шамширку”, на зразок колекційної. Були шаблі також турецького походження – важка шабля “мамелюк” й більш легка “килич”, що “гарно різала”.
За кілька годин нелегкої роботи в кузні хлопці відчутно втомилися, однак і шаблю добряче підкували. Залишилося доробити держак. І буде в хлопців справжня козацька шабля. Власне, не випадково. Адже перший альбом, який Kozak System видав у 2012 році після оновлення складу групи так і називається “Шабля”.
У кожного своя шабля
Ну, і наостанок музиканти разом з ковалем заспівали козацьку пісню “Їхав, їхав козак містом”.
[uppod audio=https://old.honchar.org.ua/wp-content/uploads/2013/09/Kozak-System_song.mp3 /]
Нагадаємо, до 20-ліття свого заснування Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” готує чимало цікавих заходів, промо акцій та пишне святкування на початку жовтня. Зокрема, в найближчі тижні йтиме зйомка ряду відео роликів за участі друзів музею – відомих особистостей, які за роки існування Центру народної культури неодноразово долучалися до його різноманітних заходів, свят та дійств. Вже були зняті відео за участі музичного етно-гурту “ДахаБраха” та співачки Тоні Матвієнко.
Катерина Качур, НЦНК “Музей Івана Гончара”
