23 червня у селі Легедзине Черкаської області святкували Івана Купала. Вибір дня святкування організатори мотивували тим, що наші предки святкували Купала у день літнього сонцестояння. Дійство проходило на території музею Трипільської культури.

О пів на другу дня біля музею стоїть зо два десятки автівок та автобусів, на яких приїхали учасники та гості свята. Захід мав розпочатись о 14-й годині, але через зливу, що розпочалась за кілька хвилин до початку дійства, люди розбіглись деінде.

“Святкувати Івана Купала в період сонцестояння є древньою українською традицією. Так робили наші предки і ми хочемо повернути цю традицію”, – розповідає учасниця дійства киянка Валентина Феденко. Одягнена в довгу вишиту сорочку й темно-червону плахту.

“Точно, що Івана Купала сьогодні. Не в річці, так під дощем покупались”, – сміється Наталя Давидюк. Вона з двома подругами приїхала до Легедзиного з міста Канів. Через годину дощ припиняється і люди виходять зі своїх укриттів. Організатори малюють білою фарбою на мокрій траві традиційні знаки сонця, прикрашають купальське деревце стрічками та бубликами.

“Не забудьте про сувеніри на пам’ять. Прикраси з полімерної глини, солом’яні стрічки на волосся, глиняний посуд”, – закликає продавчиня на ярмарку, молода жінка у сорочці з темно-синьою вишивкою. Народні умільці демонструють всім охочим майстер-класи з гончарства, виготовлення ляльок-мотанок, соломоплетіння, витинанки.

Найбільше гостей свята збирається на майстер-клас з виготовлення ляльок-янголів з конопляних ниток. Під деревами на траві дівчата плетуть пишні вінки із польових квітів та трав. Музиканти з гурту “Божичі” награють мелодії на скрипці, гармоні та бубоні. Люди підтанцьовують. Дві літні жінки проходять повз дорогою. Хрестяться. “Та що ж це таке? Сьогодні Тройця, а вони язичницькі гуляння устроїли. Стидно…”, – говорить одна з них.

О 18.00 годині розпочинається показ етнографічних українських вбрань часів 19-20 століття. Одяг привезли з приватних колекцій та фонду музею Івана Гончара. Біля чотирьох десятків моделей проходять “подіумом”, вкритим полотном та травами. У цей час високий чоловік у солом’яному капелюсі, знавець давнього вбрання Юрій Мельничук коментує їхній одяг, пояснює значення кожного елементу вбрання. На більшості вишитих сорочок від часу вицвіла фарба.

Продовжилось свято на купальському місці біля ставка. Про початок забав сповістив вибух гармати. Учасників свята казками розважав Сашко Лірник. Гостей частували кулішем, який готували в казанах прямо на галявині.

О 22.00 годині починають розпалювати вогнище. Пари беруться за руки і перестрибують. Ольга та Денис приїхали із Черкас спеціально, щоб стрибнути через купальське вогнище у Легедзиному.

“Кажуть, якщо пара тричі перестрибне через вогонь і не розтисне рук, все життя проживуть щасливі разом. У нас вийшло, хоча й було трохи страшно. Через 2 місяці плануємо одружитись”, – говорить Ольга.

Після купальських ігрищ дівчата пускали вінки на воду та дивились фільми Легедзинської кіностудії “Мальва”. Частина учасників свята залишилась до ранку на купальському місці.

gazeta.ua (текст), Катерина Качур, Богдан Гдаль (фото), НЦНК “Музей Івана Гончара”