За традицією, в Україні створювали писанки саме у Чистий четвер. Однак можна їх писати і впродовж всього посту. Такі видуті яйця можуть стати хорошим оберегом та подарунком. На майстер-класах, за звичаями наших предків, пекли паску та писали писанки журналісти «СТН».
Юлія Поворозник, журналіст:
– Вікторія на майстер-класі вже вшосте. Тому писачком володіє майстерно. Вже добре знає і символіку української писанки.
Вікторія, учасниця майстер-класу:
– У мене сама писанка буде чорного кольору, а сонце буде помаранчевого та жовтого. Це – символ щастя та добробуту у родині…
За традицією в Україні створювали писанки саме у Чистий четвер. Однак можна їх писати і впродовж всього посту. Такі видуті яйця можуть стати хорошим оберегом та подарунком.
Тетяна Пошивайло, заступник директора Музею І. Гончара:
– Хто хоче мати оберіг, то, звичайно, треба взяти домашнє яйце у Чистий четвер, помолитися перед роботою та попросити Бога, щоб благословив її на цю працю.
Маститі писанкарі розповідають, що писанку пишуть не руки, а душа. Найголовніше налаштуватись на правильний настрій, відкинути погані думки, пробачити образи, забути незгоди.
Анжеліка Рудницька, організатор майстер-класу:
– Існує така прекрасна легенда, коли ми пишемо писанки, то нечиста сила знесилюється, бо її кайдани приковують до гори у глибокій печері.
Після того як закінчували розписувати яйця, приступали до випікання пасок. На майстер-класі родинними рецептами та великодніми історіями. Анжеліка Рудницька поділилася зі своїми друзями, знайомими та їхніми дітьми. Проводить такі акції і для дітей із дитбудинків та маленьких пацієнтів Національного інституту раку.
Анжеліка Рудницька, організатор майстер-класу:
– Це, знаєте, веління душі,тобто все ж таки ми повинні повертатися до своїх витоків, розуміти, що традиції треба зберігати.
У рамках акції майстриня також представила дизайнерську колекцію подушок, гобелени, дерево-писанки, де поєднанні в одне ціле два символи вічного життя, – яйце і дерево.
Богдан Пошивайло (фото), НЦНК “Музей Івана Гончара”