25 квітня 2013 року о 17:00 в Музеї Івана Гончара малюємо писанки та печемо паску разом з Анжелікою Рудницькою, а також виготовляємо “шутки” (декорування вербової гілки).

Щороку перед Великоднем поміж великою кількістю благодійних і просвітницьких акцій Музей Івана Гончара та відома співачка, художниця, президент мистецької агенції «Територія А» Анжеліка Рудницька знаходять час для великодньої підготовки і щедро діляться своїми знаннями й досвідом з усіма охочими. Цей рік не став винятком. Об’єднавши зусилля Анжеліка Рудницька і провідні фахівці Музею Гончара пропонують вам провести три фантастично захоплюючі години! Поринути у казковий світ наших предків, традицій і народного мистецтва.

Разом ми будемо пекти паску, писати писанки, створювати унікальну «штуку» (декорування вербової гілки)!

Ділитися своїми родинним рецептами та великодніми історіями будуть відомі українці. Серед них – співачки Тоня Матвієнко, Ілларія, Оксана Білозір із внучкою Анною-Марією,актори Ольга Сумська, Віталій Борисюк із донечкою Анею, Ірма Вітовська, телеведучі Юлія Бориско із донькою Соломійкою, Тетяна Даниленко із донькою Христинкою, Оксана Гутцайт з Еліною, Валерія Черненко, письменниця Світлана Поваляєва.

У рамках акції буде представлена дизайнерська колекція подушок-думочок та гобеленів від Анжеліки Рудницької.

– Мені надзвичайно затишно у Музеї Гончара. Я люблю тут бувати і у тиші серед українських артефактів та чиїхось спогадів, і поміж веселого гамору сучасних шанувальників традиційної української культури, – розповідає Анжеліка Рудницька.- Цього разу, завдяки спільним зусиллям фахівців музею ми об’єднали кілька майстер-класів в одній акції. Впевнена, це будуть незабутні години спілкування. З нетерпінням чекаю зустрічі з друзями!

Тривалість – 2,5-3 години.

Вхід лише за запрошеннями.

Акредитація преси – обов’язкова. Прес-служба МА «Територія А», (044) 531-97-53

Довідка 

« Не я б’ю – лоза б’є,
віднині за тиждень – буде Великдень»

Великдень в українців завжди асоціювався з приходом весни, з розквітанням і відродженням природи, заведенням гаївок, або виспівуванням веснянок. Для розговіння великодньої неділі кожна господиня на страсному тижні, переважно в четвер, або суботу, випікала Паску. Розмаїття рецептів Пасок в Україні не перестає дивувати, навіть кількість яєць, які клалися в Паску, могла сягати від 12 до 60. В Паску іноді запікали вербові прутики свяченої верби напередодні «квітневої неділі», це могли бути і самі вербові котики. Дивувала також і форма Пасок, іноді це могли бути невеликі Паски, а іноді такі здоровенні, що доводилося розбирати челюсті печі, щоб їх витягти. Це могли бути і сирні Паски, як на Чернігівщині. Для великодніх Пасок обов’язково виготовлялися кошики, або «пасківник» як на Гуцульщині.

До Великодня обов’язково годилося молодим дівкам, або парубкам нове взуття, і обдаровували похресників: «А мені хрещена мати лиштву вишивала».

Останній тиждень перед Великоднем кожен день асоціювався з певною звичаєвістю: до четверга годилося все прибирати і помити в хаті, попрати і покачати (попрасувати) усі лахи (одяг, білизну) в четвер переставали дзвонити дзвони і хлопці розпалювали багаття коло цвинтаря і запускали палаючі колеса, бо в четвер вважалося, що Бог відпускає душі на землю. Жінки в церквах били 40 поклонів. У великодню п’ятницю нічого не робили, бо вважалося, що Хреста розіп’яли в п’ятницю і будь-яка робота – то великий гріх. Тільки малювали писанки. Писанка, яка намальована у великодню п’ятницю не зіпсується.

В суботу як і четвер пекли Паски. Всю роботу годилося скінчити до обіду і скласти великодній кошик. Продукти, які йшли в кошик, в різних місцинах дещо відрізнялись один від одного. В неділю після великодньої Служби Божої, коли залунають великодні дзвони і в церкві заспівають «Христос Воскрес», йшли на великодній сніданок, а потім діти та молодь цілий день заводили гаївки і співали веснянки коло церкви.

Обов’язковий запис на майстер-класи за тел. 067 7882604, Галина Олійник.