Андріївські вечорниці – свято неодруженої молоді – відбувалися найчастіше напередодні, увечері 12 грудня, а подекуди й на самого Андрія – 13 грудня. Головними мотивами свята були ворожіння на майбутню долю та обряд кусання Калити.

Ворожінням займалися переважно дівчата; вони ж гуртом і випікали Калиту (сонцеподібний корж з діркою посередині). Його підвішували на стрічці, і кожний хлопець, під’їжджаючи на коцюбі, мав спробувати відкусити від нього шматок. При цьому присутні намагалися розсмішити «пана Коцюбинського» і, якщо засміється, – «писали» сажею по обличчю. Цього вечора парубоцька ватага робила «шкоду» тим господарям, які не відпускали дівчат на гуляння.

В Музеї Івана Гончара 13 грудня саме так і провели Андріївські вечорниці. Кусали калиту разом із Сашком Лірником, ворожили на дівочу долю із гуртами «Рожаниця» та «Кросна». Окрім того ліпили вареники, вив’язували традиційні жіночі головні убори, виплітали українські жіночі зачіски, терли мак з Петром Гончарем та випробовували себе танцями під музику гурту «Баламути»… А як саме це все відбувалося, розкажуть світлини, подані нижче.

Богдан Пошивайло (фото)