Оголошуємо про серію тематичних лекцій на музеологічну та культурно-мистецьку теми в рамках проекту “Актуальний музей: стратегія динамічного розвитку” (проект “Динамічний музей” фонду Ріната Ахметова “Розвиток України”). 

15 листопада 2012 року з 17:00 до 19:00 запрошуємо до Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» на лекцію Дженніфер Кан (США) «Суперечливі виставки: як бути із негативними відгуками преси?».

Музейний куратор із 25-літнім досвідом ­– Дженніфер Кан – говоритиме про музейні виставки в Сполучених Штатах, які викликали велику полеміку як в академічних колах, так і у відгуках преси. Виставки американських мистців, зокрема Річарда Серра, Андреаса Серрано і Роберта Мепплеторпа, в 1980-их роках спричинили скандальний розголос в суспільстві й призвели до зростання цензури в мистецтві. Дж. Кан розповість і про громадську думку та реакцію музеїв на публікації в пресі про широко обговорюване експонування стратегічного бомбардувальника Другої світової війни «Енола Ґей» (що скинув атомну бомбу «Малюк» на Хіросіму) в Смітсонівському Інституті 1995 року, скасоване через спричинені цією виставкою пристрасні дебати.

В добу шаленого змагання за прихильність публіки (і фінансів), культурні установи відчайдушно прагнуть широкого висвітлення у пресі своєї виставкової діяльності. Утім, трапляється, що увага преси «не під тим кутом зору» може значно нашкодити репутації музею та його фінансовому здоров’ю. Приміром, виставка «Сенсація» у Бруклінському художньому музеї спричинила до виявлення репортерами низки етичних дилем щодо її спонсорування і маркетингу, а також до провокування бурхливої дискусії щодо сексуальних і релігійних мотивів у творах мистецтва, що ображали почуття деяких глядачів (навіть самого мера Нью-Йорка). Нещодавній проект «Сплячі красуні» Тараса Полатайка в Національному художньому музеї України, видається, успішно застосував спірні, але звісно креативні художні прийоми для привернення до себе уваги. Постає запитання, а чому саме ця виставка, а не інші, «вагоміші», впала в очі репортерам. При цьому сам музей, звісно ж, втішила увага ЗМІ, в тому числі й іноземних, до проекту.

Дженніфер Кан, Ph.D, мистецтвознавець, музеолог, стипендіат програми академічних обмінів імені Фулбрайта. Донедавна була хранителем в Браунсвільському художньому музеї в Техасі, до цього – куратором виставок у компанії «ExhibitsUSA» (м. Канзас-Сіті, штат Міссурі). Вона також працювала в Державному Російському музеї Санкт-Петербурга, а також у Художньому музеї Санта Моніки в Каліфорнії.

Дженніфер Кан здобула ступінь доктора історії мистецтв та музеології в 1999 році (дисертація про російського музейника та мистецтвознавця Миколу Пуніна). Серед її нещодавніх публікацій – розвідка про Катерину Білокур в альбомі видавництва «Родовід».

Лекція – англійською мовою з послідовним перекладом українською.
Опісля – запитання і відповіді, неформальне спілкування…

Попередня реєстрація обов’язкова:
(044) 288-92-68, 280-52-10 / honchar_museum@ukr.net