​14 лютого 2012 року у Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» в рамках круглого столу «Капітал і мистецтво» було представлено унікальний спільний проект Музею Івана Гончара та Фонду Миколи Бабака щодо модернізації музейного простору відповідно до сучасних тенденцій сприйняття мистецтва.

Під час круглого столу представники української культури, держави та бізнесових кіл обговорювали поточний стан меценатства в Україні, пошук можливостей поєднання капіталу та мистецтва, розглядали філантропію як стратегічний аспект розвитку бізнесу, шляхи розуміння між державою, бізнесом та культурою, використання сучасних технологій у популяризації мистецтва в Україні, а також ділились власним досвідом створення та просування мистецьких проектів в Україні і за її межами.

(Справа наліво) Петро Гончар, Микола Бабак, Ігор Дідковський

«Мені здається, що така ситуація склалась, на жаль, лише в Україні. В інших країнах це питання давно вже вирішено. По суті, всі мистецькі інституції – музеї, архітектура, літературні твори були створені з приватного капіталу», – коментує директор Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Петро Гончар. Учасники круглого столу дійшли до спільного висновку: залучення інвестицій – необхідна умова для динамічного розвитку сучасних культурних інституцій. Всі гості заходу одностайно закликали представників бізнесу взяти участь у реалізації багатообіцяючого проекту та продовжити славну традицію Терещенків та Ханенків, яких, завдяки ефективній меценатській діяльності, до цього часу пам’ятає вся Європа. В той же час, для залучення бізнесу у розвиток культурних об’єктів, музеям та іншим мистецьким осередкам потрібно стати більш відкритими та привабливими для потенційних спонсорів та меценатів

Одним із перших приклад відкритості та готовності до змін продемонстрував Музей Івана Гончара.

«Чому саме Музей Гончара? Це данина легенді Івана Гончара, який започаткував цей музей – душу українського народу і етносу. І тільки з цього музею повинна зрушитись якась історія, яка б принесла позитивні зміни у нашій музейній діяльності», – зауважив засновник Фонду Микола Бабак.

Проект передбачає модернізацію музею за допомогою інтеграції високих технологій в музейний простір, зміни концепції експозицій та перетворення його у сучасний музейний центр, який популяризуватиметься за допомогою сучасних маркетингових технологій. Суть проекту полягає в тому, що відвідувач матиме змогу сприймати експозицію не тільки на візуальному, але й на емоційному рівні. Створення віртуального простору музею дозволить збільшити можливості показу експозицій. За словами Світлани Швидкої, головного продюсера проектів Фонду Миколи Бабака, музейна картинка буде складати єдину інсталяцію, створену зі звуку, відео та фото, яка дозволить «зануритись» в простір музею. Детальніше ідею розкрив куратор проекту відомий російський арт-критик, куратор багатьох виставок, в тому числі і Українського павільйону на 51-ій Венеційській Бієнале Міхаіл Сідлін: «В стінах цього музею накопичена неймовірна кількість історичного та культурного багатства, але фізичного простору замало. І перед нами стоїть завдання – створити віртуальний, простір, в якому відвідувачі змогли б ознайомитись з його багатствами за допомогою нової техніки – плазмових екранів, відеопроекцій. Модернізувавши музей, ми зможемо, з одного боку, збільшити можливості для показу його колекції, а з іншого боку, створити зовсім інший образ нового музею».

Олег Скрипка

Тему відносин між державою, мистецтвом та капіталом розкрили директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський, Оксана Мельничук (Національний Інститут стратегічних досліджень при Президентові України), заступник директора Інституту культурології НАМ України Віктор Щербина. Про свій досвід у залученні інвесторів до реалізації культурних проектів розповіли Олег Скрипка та Павло Гудімов.

«Коли ми бачимо слогани «любіть українське» – це не просто слова – це стратегічно важливі речі. Треба культивувати ці речі спочатку для себе та для дітей – в іншому випадку нічого не зміниться. Ми можемо писати закони, можемо сперечатися із владою – все одно нічого не зміниться. Щодо співпраці з владою: тут треба бути незалежними, не ходити з простягнутою рукою по кабінетах. В мене є інженерська жилка, і з часом я придумаю, як запропонувати владі ефективно використовувати гроші, які вони мають, для нас із вами», – зауважив Олег Скрипка.

«Капітал та мистецтво» – дуже слизька та складна тема. Вона двостороння, адже мистецтво потрібно капіталу та навпаки, так чи інакше вони взаємодіють. Я 6 років професійно займаюсь візуальним мистецтвом. Минулого року ми створили 10 музейних проектів від Музею академіків у Вінниці, закінчуючи Дніпропетровським художнім музеєм. Кожен з нас має свій досвід, і якщо ми будемо його передавати, то можливо й буде капітал у мистецтві», – сказав Павло Гудімов.

Голова Піклувальної Ради Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» Ігор Дідковський проаналізував стан меценатства в Україні. Проблематику фандрайзінгу в Україні розглянули директор відділу Міжнародного співробітництва та стратегічного розвитку НКМК «Мистецький Арсенал» Людмила Гарбуз та директор Благодійного фонду «Мистецький Арсенал» Ольга Вієру. Менеджер з комунікацій та корпоративної філантропії компанії «Japan Tobacco International» в Україні Катерина Засуха розмірковувала на тему взаємодії бізнесу та національних інституцій культури. Член Національної спілки художників України Єлизавета Бєльська розповіла про міжнародний досвід музейного маркетингу.

Отже, даний захід викликав хвилю дискусій, які, безперечно, стануть першим кроком до відродження традицій меценатства в Україні. Першим камінням у фундаменті відбудови стане реалізований проект модернізації музейного простору Музею Івана Гончара. То ж, представникам бізнесових кіл варто прийняти запрошення до партнерства, яке потрібне і музею, і вітчизняному бізнесу, і всім тим, хто не байдужий до культурного багатства України.

Текст – uaculture.com
Світлини – Богдан Пошивайло