Понад 100 творів народної художниці Марії Примаченко, більшість з яких маловідома широкому загалу, презентує Національний музей українського народного декоративного мистецтва.
Переглядаючи ювілейну виставку «Марія Примаченко. Фантасмагорії», можна не тільки милуватися, дивуватись і зачаровуватися творами народної майстрині з Полісся, але й простежити її творчий шлях з 1936 до 1988 року.
Ювілейна експозиція знайомить відвідувачів з першими роботами тоді ще невідомої художниці із села Болотня на Київщині, з яких вона розпочинала своє сходження на олімп високого мистецтва і всесвітнього визнання. Це невеликі за розміром акварельні твори, на яких зображені «примаченківські» фантастичні звірі, птахи і квіти.
«Спочатку свої картини Марія Оксентіївна ніяк не називала. Відповідно до задуму художниця вигадувала колір своїх персонажів – чорний, синій, фіолетовий». Тож і перші твори мають відповідну назву – «Чорний звір», «Коричневий звір», «Червона мавпа», – пояснює науковець музею і куратор виставки Олена Шестакова.
«Існує багато міфів щодо робіт Марії Примаченко. Один із них – ніби художниця ніколи не бачила звірів, яких малювала. Але, по-перше, її надихала природа рідного краю, а по-друге, вона, вочевидь, була в зоопарку і бачила крокодила, мавпу, лева. Адже під час київського періоду учасники експериментальної майстерні, в яких працювала художниця кілька років, починаючи з 1936, не тільки займалися творчістю, але й відвідували столичні театри, заклади культури», – розповідає вона.
Справжній успіх прийшов до майстрині на Першій республіканській виставці народного мистецтва, котра відбулась у 1936 році спочатку в Києві, а згодом у Москві, Санкт-Петербурзі і Парижі. На Міжнародну виставку в Парижі презентували найкращі твори українських митців, серед яких були 10 робіт Марії Примаченко. Нині вони зберігаються в Національному музеї декоративного мистецтва, а ювілейна виставка демонструє чотири з них.
Малюнки Марії Оксентіївни воєнних років, на жаль, не збереглись. Але в кінці 40-х років вона зробила кілька альбомів (в одному – 39, у другому – 40 малюнків). Вперше глядачі виставки отримали унікальну можливість «погортати» ці альбоми за допомогою слайд-шоу.
До повнокровної творчої роботи художниця повернулася лише у 1959 році. В цей час, крім фантастичних істот з власними іменами – «Носороб-гадина», «Болотяний плазун», Вовкулака круторогий», мисткиня починає створювати багатофігурні композиції, звертається до казкових тем.
Цікавою особливістю творів народної майстрині, написаних у 70-80 роках – є пояснення, навіяні творами, приказки, присвяти, написані на звороті. Приміром, «Мільярди літ прогуло, а таких мавп не було», «Цей звір свариться, а його ніхто не боїться». Багато присвят написані лікарям, шахтарям, космонавтам із щирими побажаннями здоров’я і добра.
Деякі з них можна прочитати на окремих виставкових планшетах. Цікавим, зокрема, є звернення до президента Америки, яке розпочинається словами: «Господін Рейган на цю картину подивися», а закінчується закликом: «З нами помирися, щоб на всій землі був мир».
Марія Оксентіївна – одна з перших народних майстрів, котра у 1966 році стала лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка за серію робіт «Людям на радість». Вона багато працювала до останніх днів свого життя.
Колекція із 650 її творів – це гордість Національного музею українського народного декоративного мистецтва, котрий багато зробив для того, щоб українці пишалися творчістю великої співвітчизниці, а її картини були знаними у всьому світі.
Виставка «Марія Примаченко. Фантасмагорії» триватиме до 25 березня.
Марина Марченко, Національний музей українського народного декоративного мистецтва.
