Музей Івана Гончара запрошує 13 травня о 15:00 відвідати практикум на тему “Крій традиційної чоловічої сорочки” в рамках виставки “Чоловіча ноша”.

Для традиційного способу крою та шиття характерним є надзвичайно поважне ставлення до матеріалу. Народне кравецтво дуже обережно приміняє ножиці і допускає мінімальне розрізання тканини. Крій традиційної сорочки залежить в першу чергу від ширини домотканого полотна, що в різних регіонах варіювалась від 45 до 70 см. Розкладання тканини для крою суворо контролюється проляганням ниток основи та піткання.

Розглянемо типи сорочок з різним покроєм станка:
— найдавніший тип сорочок – “в перекидку”, що не має плечового шва;
— уставковий крій сорочок, що був поширений на межі ХІХ-ХХ ст.;
— “стрілкова” сорочка, де зменшена за розміром уставка доповнюється “стрілкою”.

В розмові про чоловічий одяг найчастішою помилкою є зарахування сорочки з маніжкою до традицій російського народного костюма і неправильне вживання слова “косоворотка”. Насправді ж, маємо чітко виражені особливості, що дозволяють розрізнити ці два види сорочок, що належать до традицій різних народів.

Отож, за пошиттям пазухи розглянемо традиційні українські сорочки:
— з центральним розрізом пазухи;
— із суцільною маніжкою;
— із розрізом в плечовому шві.
Також прозвучить інформація про народні звичаї та заборони щодо початку вишивки та пошиття чоловічих сорочок. Про обряди “побутової магії”, що здійснювали з сорочками, і табу наших предків.

Майстер: Олександра Сторчай, старший науковий співробітник Музею Івана Гончара.
Для покрою сорочок можна принести свою тканину.
Вартість майстер-класу – 200 грн

Реєстрація за посиланням – https://goo.gl/Joxxe4

Сорочка чоловіча. Київська обл., Макарівський р-н, с. Королівка.

Серед. ХХ ст. Крамна бавовняна тканина, гарус.

Вишивка: хрестик, штапівка; рясування, зубцювання, вистіг. Ручне пошиття.