Музей Івана Гончара продовжує лекторій про традиційне народне вбрання.
Лекція 8. Волинь // Житомирщина (Новоград-Волинський та Баранівський райони); Львівщина (Сокальський район).
Колір: червоний, білий, чорний.
Орнамент: геометричний, з перевагою квітів-розеток.
Факт: Територія етнографічного регіону Волині у значній частині співпадає з історичною областю – Волинь, яка обіймала басейн південних приток Прип’яті і верхів’я Західного Бугу. Початок його формування можна віднести до Х ст., коли на цих землях з’являються міста Бузьк, Луцьк, Червень, Холм, Кременець, Житомир та ін. Тривалий час регіон розвивався як цілісний простір, набув характерних особливостей і власних цікавих рис у традиційному побуті і вбранні. Нині Волинь охоплює південні райони Волинської, Рівненської й Житомирської областей, а також північні райони Львівської, Тернопільської та Хмельницької областей.
Зовнішні впливи, які на поч. ХХ ст. спричинили зміни в традиційному середовищі селян, не оминули і Волинь. Ще в середині ХІХ ст. священник з с. Угринова на Сокальщині пророкував наступ страшних часів: “Селяни ходитимуть у крамному короткому до церкви, і не можна буде із зав’язки голови відрізнити молодицю від дівчини”.
Словник:
Адамашка – шовкова тканина з візерунком; різнокольорові адамашкові спідниці обшивалися внизу білими, чорними оксамитовими стрічками, сріблястою та золотою тасьмою – галуном.
Бекеша – кожух, пошитий до стану і зверху покритий тонким фабричним сукном.
Саян – спідниця, зшита з чотирьох пілок домотканої вовни, має орнамент в клітинку або смужку.
Станик – безрукавка жіноча, нагрудник: короткий, до талії, пошитий з оксамиту, плюшу або інших дорогих тканин, застібається зліва на гудзики або гаплики; снуровиця – станик, що мав спереду шнурівку.
Вхідний квиток – 50 грн.
Реєстрація за посиланням – https://goo.gl/zqpzKQ
______________________________________________________________________
Формат: Демонстрація процесу одягання традиційного вбрання, що супроводжується цікавими фактами з джерел та “з поля”.
Факти про: складові українського народного строю, орнамент, колорит та форми одягу, стійкість традиції.
Тези: Регіональні особливості та відміни єднають етнос в один народ, самобутній та самодостатній.
Теги: Поезія традиційного побуту; цінність вища за ціну.
Лектор: Олександра СТОРЧАЙ, старший науковий співробітник НЦНК Музей Івана Гончара
______________________________________________________________________