Як грім з весняного неба – несподівано відійшов у вічність Володимир Яренко, музейний працівник, учасник хору «Гомін», засновник фольклорного гурту «Вулиця».

З перших днів заснування почав працювати в Музеї Івана Гончара, долучився і до створення нового Музею Революції Гідності.

Володя – таким його знала більшість – завжди усміхнений, інтелігентний, енергійний, доброзичливий, працьовитий. Козацької вдачі, майстер на всі руки, талановитий, – хто не пам’ятає його граціозну поставу і гармонійні рухи в народних і класичних танцях, його майстер-класи з народного співу. А який козацький куліш готував для своїх побратимів!

Лагідний вдачею, непоступливий принципами, залюблений в Україну, відкритий до людей. Киянин, закорінений по батьківській лінії у полтавське село Семенівка, будував музеї, виховував дітей та онучок, колядував із друзями, натхненно співав, творив.

Любив жити і поспішав жити, немов передчуваючи плинність земного буття. Писав вірші та збирався видати власну поетичну збірку до свого 60-річного ювілею. Та не судилося, не дожив лише кілька місяців.

Сумуємо за своїм вірним побратимом і співробітником!

Прощання із Світлої пам’яті Володимиром Яренком відбудеться в Музеї Івана Гончара 26 квітня о 12.30.