Житомирські та київські археологи продовжують розкопки на Замковій горі. Дослідження проводять відповідно до карти, яку склали за допомогою георадару. Експерти кажуть: на перший погляд може здатися, що знайдені артефакти – це просто уламки. Проте, кожен із них має свою історію. Більше того, може змінити історію міста Житомира.
«Бачимо завалене сміття на глибині 60 см і бачимо своди підземного ходу. Це підземна споруда, має арочні своди, бачимо, що вона укріплена і це підземний хід до костелу. Період і 1600 рік, і 1700 рік, може і древніше. Можна сказати, що вони по мірі свого використання удосконалювались. Ми плануємо тут, обговорити з архітектурою момент музифікації під відкритим, під скляним куполом. Так як роблять це у Європі», – каже учасник археологічних розкопок Віктор Потапенко.
Виявили характерні пустоти для підземелля і на початку алеї за будинком правосуддя. Копнувши глибше, експерти віднайшли хід, який об’єднував тамтешні підземні ходи.
«Ми їх можемо налічувати три. Тут було місце, де сходились всі підземні ці ходи. Тут ми бачимо є лямка, яка кріпила двері – це були дуже великі аркові двері і он її нижня частина. Цей підземний хід виходив на центр», розповідає Віктор Потапенко.
Наступне археологічне занурення, глибиною близько трьох метрів, дає можливість експертам по ґрунту описати, як розвивався Житомир.
«Як ми бачимо по цьому нашаруванню, Житомир декілька разів горів і горів він на фундаментах. Тобто, ми бачимо прошарки золи. Тут фундамент був із каменю, а будинки з дерева, тому вони й горіли», – говорить Віктор Потапенко.
Саме тут археологи знайшли монети та уламки предметів побуту, зокрема і керамічну сковорідку.
«Це керамічна пательня, в яку просто вставлялась дерев’яна ручка і ставилась на гас. Тут була знайдена іще люлька козацька – це 16 століття. А в суботу ми знайшли люльку, яка використовувалась і була навіть обпалена. Це от монета, скоріш за все період царизму, або «дєньга» 1754 року, або скоріше за все «цариця полів», а ось мушкетні кулі», – показує Віктор Потапенко.
Розповідають археологи і про знайдені срібні монети, ніж часів Київської Русі та старовинне кресало, за допомогою якого можна було видобути вогонь. До кожної знахідки експерти роблять опис. Нині артефакти знаходяться у кабінеті археологів.
«Житомирська археологічна експедиція 2016 рік, сквер, шурф №8. Це ось з цього шурфа вискочила монетка, глибина 3 метри – це полторак», – археолог.
«Тут навіть дата стоїть – 1564 рік. Монета козацького часу, але татарська, з арабськими візерунками і написами. Ця монета знайдена вперше на Замковій горі», – зазначає старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін.
«Це монета, схожа на празький грош – це період Владислава, з 1300 рік по 1542 рік. Точно сказати якого року може тільки інститут. На ній ми бачимо наступне: із цієї сторони – лев у празькому гроші, а з цієї сторони є контури корони», – розповідає Віктор Потапенко.
«Кожна така знахідка із наших шурфів – це певні відкриття, оскільки вперше таке знайдене, воно засвідчує, що життя у той час вирувало, був грошовий обіг. Ми бачимо багато цікавих матеріалів, які у цьому процесі приймали активну участь, чим торгували і які люди залишили цікаві артефакти», – запевняє Олександр Тарабукін.
Археологічна експедиція на Замковій горі триватиме до 18 грудня, тому експерти запрошують охочих долучитися до розкопок і допомогти.
«Ми завжди тут на Замковій, десь з 9.30 і до сутінків», – наголошує учасник археологічної експедиції.
