Вітаємо вас зі святом Покрови (Покров Пресвятої Богородиці), Днем захисника України та Днем Українського козацтва!
“Покрова накриває траву листям, землю – снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”.
З Покрови починали справляти вечорниці, котрі тривали до Великодня, і гуляли весілля, які тривали до пилипівських заговин (27 листопада). Це була пора наймасовіших шлюбів. Тому й казали: «Прийшла Пречиста (з цього часу можна було засилати сватів) — несе старостів нечиста, а як прийде Покрова — зареве дівка, як корова».
Не випадково 14 жовтня святкують і День козацтва. Найперше, що будували у новому січовому таборі – Покровську церкву, у походи ходили з іконою Пресвятої Покрови. Перед важливою подією чи походом козаки завжди молилися своїй святій покровительці. У покровські дні запорожці обирали нового отамана.
В давнину шанували Святу Покрову також кобзарі та лірники. І сьогодні братчики Кобзарського цеху, дотримуючись усталених протягом віків традицій, вважають Покрову (нарівні із Трійцею) своїм цеховим святом. Кожного року кобзарюють вони біля Покровської церкви на Подолі або біля Михайлівського Золотоверхого монастиря. Відомий кобзар і знавець української традиційної культури Тарас Компаніченко вважає, що саме з Покрови, коли остаточно завершувалися сільськогосподарські роботи, кобзарі починали ходити по селах і хатах. І сьогодні на свято Покрови, як і на Трійцю, відбувається своєрідна кобзарська матура: прослуховування молодих кобзарів і надання їм права на кобзарювання.
У народному календарі українців свято Покрови ділило навпіл рік на теплу й холодну половини, а осінь на ранню й пізню. Вважалося, що саме Покрова символізує перехід із осіннього циклу календарних свят до циклу свят зимових. Народною уявою цей переломний момент у природі наділявся сакральними властивостями і вважалося, що можна передбачити погоду на найближче півріччя.
Також люди вірили в таку прикмету – якщо в цей день сніг не покрив землю – не покриє в листопаді та грудні. Перевіримо? 😉
На світлині ікона “Покрова Богородиці зі сценою зцілення розслаблених”. ІІ пол. ХІХ ст., Дніпропетровська обл.
