13 січня — Маланки, як і прийдешні Василі та Водохреща пов’язувались з новорічним циклом Сонячного кола.

Якщо перед Різдвом готували Багату вечерю, то 13 січня, напередодні Нового року — Щедру. Звідси й Щедрий вечір.

Ця вечеря не мала стільки страв як перед Різдвом, але й не була пісна. Окрім м’ясних страв, обов’язково готували млинці — прообраз сонця.

В цей день дівчата щедрували (переважно під вікнами), одна з них була Маланкою, в весільному одязі, а одна перевдягалась в Василя. Господарі ощедрювали дівчат за їх співи — “Маланці на вінок”. Щедрували до півночі, коли власне приходив Новий рік та закінчувався Щедрий вечір.

Хлопці теж наряджались та справляли святечні дійства. Найдотепніший з них перевдягався в Маланку, інші — в різних персонажів, зокрема Козу, Ведмедя, Циган..

Якщо на Маланки відлига, то чекали теплого літа: “Яка Маланка, – казали з цього приводу, – такі Петро з Павлом”.